Защитник "Александрии" Денис Мирошниченко в интервью The Guardian рассказал о нападении России на Украину.

«Я остаюсь в Украине со своей семьей. Не могу точно сказать где, но, к счастью, мы в безопасности. Мы все волнуемся и ждем, как будет все развиваться. Надеемся, будет мир. Это наша страна, нам больше некуда идти. Надеемся до последнего. Женщины и дети могут выезжать за границу, мужчинам запрещено.

Когда началась война, нам всем позвонили по телефону из клуба и сказали, что все должны ехать домой на неопределенный срок. Мы чувствовали напряжение в течение предыдущего месяца. Люди постоянно говорили, предупреждая, что в стране может произойти что-нибудь плохое, но до последнего не думали, что такое может произойти. Вечером накануне мы все улыбались и не очень верили, но приготовили одежду, чтобы быть готовыми немедленно уехать. Мы проснулись около семи утра от звонков от наших близких, которые сказали, что города и военные базы бомбят. Утро началось с паники. Мы собрали вещи и поехали к нашим семьям, чтобы принять дальнейшие решения.

Периодически из клуба звонят по телефону и спрашивают, все ли хорошо, но никто не знает, что делать. Все ждут разрешения ситуации. Никто не может строить футбольные планы. Мы просто хотим услышать, что мир наступил. Многие мирные люди погибают, и это самое ужасное. Потеря жизней – это страшная катастрофа», – сказал Мирошниченко.

* * *

Захисник "Олександрії" Денис Мірошниченко в інтерв'ю The Guardian розповів про напад Росії на Україну.

«Я залишаюся в Україні зі своєю сім’єю. Не можу точно сказати, де, але, на щастя, ми в безпеці. Ми всі хвилюємося і чекаємо, як все розвиватиметься. Сподіваємося, буде мир. Це наша країна, нам більше нема куди йти. Сподіваємося до останнього. Жінки та діти можуть виїжджати за кордон, а чоловікам заборонено.

Коли почалася війна, нам усім зателефонували з клубу і сказали, що всі повинні їхати додому на невизначений термін. Ми відчували напругу протягом попереднього місяця. Люди постійно говорили, попереджаючи, що в країні може статися щось погане, але до останнього не думали, що таке може статися. Ввечері напередодні ми всі посміхалися і не дуже вірили, але склали одяг, щоб бути готовими негайно поїхати. Ми прокинулися близько 7 ранку від дзвінків від наших близьких, які сказали, що міста та військові бази бомблять. Ранок почався з паніки. Ми зібрали речі і поїхали до наших сімей, щоб прийняти подальші рішення.

Періодично з клубу телефонують і запитують, чи все добре, але ніхто не знає, що робити. Усі чекають вирішення ситуації. Ніхто не може будувати плани щодо футболу. Ми просто хочемо почути, що мир настав. Багато мирних людей гине, і це найжахливіше. Втрата життів – це найстрашніша катастрофа», – сказав Мірошниченко.