Зеленский: Нам приходится терпеть то, что ни один другой народ Европы не видел 80 лет

Президент Владимир Зеленский записал обращение к народу Украины в 12-й день войны с Россией.

«Мирный народ воюющей страны. Мы защищаемся от вторжения уже 12-й день. Мы никогда не желали этой войны. Но ее принесли нам. Мы никогда не мечтали убивать. Но нам приходится выбивать врага. С нашей земли и из нашей жизни.

Нам приходится терпеть то, что ни один другой народ Европы не видел 80 лет. И именно на нашей земле решается, станет ли кто-нибудь другой в Европе жертвой такой же агрессии. Я говорю это лидерам мира и слышу, что они соглашаются. Будущее континента решаем мы. Своим сопротивлением. И наши друзья – своей помощью.

Наши тезисы в разговорах с партнерами совершенно логичны. Они справедливы. Честны. Если вторжение продолжается, и Россия не отказалась от своих планов против Украины, значит, требуется новый санкционный пакет. Новые санкции, новые санкционные шаги против войны и мира. Бойкот русского экспорта. В частности, отказ от нефти и нефтепродуктов из России. Это можно называть эмбарго. А можно просто моралью. Когда отказываешься давать деньги террористу. Бойкот импорта в Россию.

Если не хотят соблюдать цивилизованные правила, то не должны получать и товаров и услуг от цивилизации. Пусть война их накормит. Международное сообщество должно действовать еще более решительно. Когда кто-то теряет разум, нужно потерять страх и забыть о коммерции. Надо защищаться. Надо быть нравственными. И государствам, и компаниям. Надо бороться против бесчеловечной силы, которая хочет разрушить саму человечность. Успех украинской армии. Свобода украинского народа. Принципиальность международных санкций. Вот путь к миру.

Враг уставший. Деморализованный. Они пришли на нашу землю искать то, чего здесь никогда не было: трусость, согласие на рабство. Любому нормальному человеку страшно смотреть на сгоревшие дома. Это ясно. Разрушены панельные многоэтажки. Уничтожены обычные машины. Ракеты, авиабомбы, "грады", минометы. Против людей. Ощущение – как будто это в другой стране. Но это в нашей стране. Именно в нашей, не где-нибудь. В нашей. Которая всегда хотела мира больше всего.

Сколько еще нужно смертей и потерь, чтобы закрыть небо над Украиной? Чем мирные люди в Харькове или Николаеве отличаются от Гамбурга или Вены? Мы ждем решения. Закрытие неба. Или силой, которая у вас есть. Или вы дадите нам боевые самолеты и средства противовоздушной обороны, которые дадут нам необходимую силу. Это помощь, которую мир должен предоставить не просто Украине. А себе. Чтобы доказать: человечность победит.

Украинцы. Нас миллионы. А это миллионы способов сражаться за свое будущее. За наше государство. За нашу свободу. За наш национальный флаг. Желто-голубой. Не триколор. Мы защищаем наш флаг, потому что это – наше мировоззрение. Под сине-желтым мы побеждали на Олимпиадах. Этот флаг мы разворачивали и в космосе, и в Антарктиде. Под нашим национальным флагом наши спасатели, пожарные, миротворцы, медики все остальные приходили на помощь Турции, Греции, Израиля и Грузии, Афганистана и Черногории, Индии, Италии, Конго и многим другим странам мира.

Что мы никогда не делали под этим флагом – не нападали на другие страны, не захватывали чужие земли, не убивали людей, мирных людей других народов. Мы и террор – это разные вселенные. Потому на нашем флаге нет крови. Нет и никогда не будет черных пятен. Нет и никогда не будет никаких свастик. Украинский флаг – это земля. Мирная, плодородная, золотая и без танков. Это небо – мирное, чистое, голубое и без ракет. Так было. И так будет. Я верю. Я знаю. Слава Украине» – сказал Зеленский.

* * *

Президент Володимир Зеленський записав звернення до народу України у 12-й день війни з Росією.

«Мирний народе воюючої країни. Ми захищаємося від вторгнення вже 12-й день. Ми ніколи не хотіли цієї війни. Але її принесли до нас. Ми ніколи не мріяли вбивати. Але нам доводиться вибивати ворога. З нашої землі та з нашого життя.

Нам доводиться терпіти те, чого жоден інший народ Європи не бачив 80 років. І саме на нашій землі вирішується, чи стане хтось інший у Європі жертвою такої ж агресії. Я говорю це лідерам світу і чую, що вони погоджуються. Майбутнє континенту вирішуємо ми. Своїм спротивом. І наші друзі – своєю допомогою.

Наші тези у розмовах з партнерами абсолютно логічні. Вони справедливі. Чесні. Якщо вторгнення продовжується, і Росія не відмовилася від своїх планів проти України, значить, потрібен новий санкційний пакет. Нові санкції, нові санкційні кроки проти війни й заради миру. Бойкот російського експорту. Зокрема, відмова від нафти та нафтопродуктів із Росії. Це можна називати ембарго. А можна – просто мораллю. Коли відмовляєшся давати гроші терористу. Бойкот імпорту в Росію.

Якщо не хочуть дотримуватись цивілізованих правил, то не мають отримувати й товарів та послуг від цивілізації. Хай війна їх нагодує. Міжнародна спільнота має діяти ще більш рішуче. Коли хтось втрачає розум, треба втратити страх і забути про комерцію. Треба захищатися. Треба бути моральними. І державам, і компаніям. Треба боротися проти нелюдської сили, яка хоче зруйнувати саму людяність. Успіх української армії. Воля українського народу. Принциповість міжнародних санкцій. Ось шлях до миру.

Ворог втомлений. Деморалізований. Вони прийшли на нашу землю шукати те, чого тут ніколи не було: боягузство, згоду на рабство. Будь-якій нормальній людині страшно дивитися на згорілі будинки. Це зрозуміло. Зруйновані панельні багатоповерхівки. Знищені звичайні машини. Ракети, авіабомби, «гради», міномети. Проти людей. Відчуття – ніби це не в іншій країні. Але це в нашій країні. Саме в нашій, не десь там. В нашій. Яка завжди хотіла миру понад усе.

Скільки ще потрібно смертей і втрат, щоб убезпечити небо над Україною? Чим мирні люди у Харкові чи Миколаєві відрізняються від Гамбурга або Відня? Ми чекаємо рішення. Очищення неба. Або силою, яка у вас є. Або ви дасте нам бойові літаки та засоби протиповітряної оборони, які дадуть нам потрібну силу. Це допомога, яку світ повинен надати не просто Україні. А собі. Щоб довести: людяність переможе. Якнайшвидше.

Українці. Нас мільйони. А це мільйони способів боротися за своє майбутнє. За нашу державу. За нашу свободу. За наш національний прапор. Жовто-блакитний. Не триколор. Ми захищаємо наш прапор, бо це – наш світогляд. Під синьо-жовтим ми перемагали на Олімпіадах. Цей прапор ми розгортали і в космосі, і в Антарктиді. Під нашим національним прапором наші рятувальники, пожежники, миротворці, медики, всі інші приходили на допомогу Туреччині, Греції, Ізраїлю й Грузії, Афганістану й Чорногорії, Індії, Італії, Конго та багатьом іншим країнам світу.

Чого ми ніколи не робили під цим прапором – не нападали на інші країни, не захоплювали чужі землі, не вбивали людей, мирних людей інших народів. Ми й терор – це різні всесвіти. Тому на нашому прапорі немає крові. Немає й ніколи не буде чорних плям. Немає й ніколи не буде жодних свастик. Український прапор – це земля. Мирна, родюча, золота й без танків. Це небо – мирне, чисте, блакитне й без ракет. Так було. І так буде. Я вірю. Я знаю. Слава Україні» – сказав Зеленський.