Полузащитник «Шахтера» Артем Бондаренко – о жизни в условиях войны и вере в победу украинского народа.

– Артем, три недели Украина противостоит военной агрессии со стороны России. Как ты воспринимаешь все происходящее?
– Очень тяжело воспринимать такие события, осознавать, что это происходит у нас дома, в нашей стране. Ужасно, что каждый день гибнут невинные люди, мирные жители и дети, разрушаются города... Все это – словно какой-то страшный сон, который обрушился на нас.

– Как за это время изменилась жизнь твоя и твоей семьи? Находишь ли время для общения с партнерами по команде?
– Конечно, жизнь полностью изменилась: теперь она проходит в постоянной тревоге. Появились совершенно другие приоритеты и желания. Лично у меня сейчас только одна мечта – чтобы как можно скорее весь этот кошмар закончился. С ребятами созваниваемся, списываемся. Узнаем, какая у кого обстановка. Такие моменты вообще помогают еще больше ценить дружбу и наше общение.

– Как сейчас известные люди, спортсмены могут помочь стране и украинскому народу в этой борьбе?
– Каждый помогает тем, чем может: кто-то гуманитарно, кто-то материально. Я очень рад, что в такой момент наша страна сплотилась и все одержимы одной целью – победить в этой войне. Хочу сказать огромное спасибо нашим воинам, территориальной обороне, волонтерам – всем людям, которые приближают Украину к победе. Мы обязательно отстоим нашу правду!

Артем Бондаренко: Ми обов'язково відстоїмо нашу правду!

Півзахисник «Шахтаря» Артем Бондаренко – щодо життя в умовах війни та віри в перемогу українського народу.

– Артеме, три тижні Україна протистоїть воєнній агресії з боку Росії. Як ти сприймаєш усе, що відбувається?
– Дуже важко сприймати такі події, усвідомлювати, що це відбувається в нас удома, у нашій країні. Жахливо, що щодня гинуть невинні люди, мирні жителі та діти, руйнуються міста... Усе це – наче якийсь страшний сон, що подужав нас.

– Як протягом цього часу змінилося життя твоє і твоєї родини? Чи знаходиш час для спілкування з партнерами по команді?
– Звичайно, життя цілковито змінилося: тепер воно проходить у постійній тривозі. З'явились геть інші пріоритети та бажання. Особисто я маю зараз лише одну мрію – аби чимшвидше все це жахіття скінчилося. Із хлопцями зідзвонюємося, списуємося. Дізнаємось, яка в кого обстановка. Такі моменти взагалі допомагають ще більше цінувати дружбу та наше спілкування.

– Як зараз відомі люди, спортсмени можуть допомогти країні та українському народові в цій боротьбі?
– Кожен допомагає тим, чим може: хтось гуманітарно, хтось матеріально. Я щасливий, що в такий момент наша країна згуртувалась і всі є одержимими однією метою – перемогти в цій війні. Хочу щиро подякувати нашим воїнам, територіальній обороні, волонтерам – усім людям, які наближають Україну до перемоги. Ми обов'язково відстоїмо нашу правду!