Украинский арбитр приступил к работе на матчах чемпионата Польши
Одним из украинских арбитров, продолживших свою профессиональную карьеру за границей, является Дмитрий Кривушкин. В интервью официальному сайту УАФ харьковский рефери рассказал свою историю.
— Все началось с того, что с первых дней российской агрессии в Украине Харьков стали обстреливать, чем только можно, — сказал Дмитрий. — Был полностью разрушен онкологический центр. Моя жена больна раком, поэтому нам нужно было срочно решать проблему с очередной химиотерапией. Шестую по счету мы сделали в Кропивницком. А потом с женой и тремя детьми благодаря одному из волонтерских центров отправились в Польшу, где нам пообещали бесплатно провести еще два курса с последующей операцией.
Уже в Польше через Комитет арбитров УАФ я обратился к Лучано Лучи за помощью. Президент УАФ Андрей Павелко и координационный центр ассоциации написали письмо в Польский футбольный союз, чтобы мне помогли.
- И вы уже отработали на одном из местных поединков...
– Да. В минувший уик-энд я отсудил матч пятой польской лиги. Но уже 31 марта я буду участвовать в семинаре арбитров польской экстраклассы. Поскольку у меня есть лицензия арбитра VAR, я смогу сдать определенные тесты, чтобы обслуживать поединки высшего уровня. От результатов этих тестов будут зависеть мои дальнейшие назначения.
У меня есть опыт работы во втором, первом и элитном украинских дивизионах. Поэтому приложу все усилия, чтобы подняться по карьерной лестнице и не подвести как свое руководство, так и весь украинский судейский цех.
— Как известно, Польша больше других переживает за судьбы украинцев. Как в этой стране реагируют на вторжение России в Украину?
- Они категорически осуждают действия агрессора. А беженцам они оказывают полную поддержку. Нам выделили бесплатное жилье. Выплачивают пособие на детей, каждого члена семьи, предоставляют медикаменты, лечение. Я очень благодарен польскому правительству и простым людям. Но как только у моей жены закончится курс лечения, и Украина победит своего врага, я сразу вернусь на родину. Верю, что это не за горами.
Український арбітр розпочав роботу на матчах чемпіонату Польщі
Одним з українських арбітрів, які продовжили свою професійну кар'єру за кордоном, є Дмитро Кривушкін. В інтерв'ю офіційному сайту УАФ харківський рефері розповів свою історію.
— Усе почалося з того, що з перших днів російської агресії в Україні Харків стали обстрілювати чим тільки можна, — сказав Дмитро. — Було повністю зруйновано онкологічний центр. Моя дружина хвора на рак, тому нам потрібно було терміново вирішувати проблему із черговою хіміотерапією. Шосту за ліком ми зробили в Кропивницькому. А вже потім із дружиною та трьома дітьми завдяки одному з волонтерських центрів вирушили до Польщі, де нам пообіцяли безкоштовно провести ще два курси з подальшою операцією.
Уже в Польщі через Комітет арбітрів УАФ я звернувся до Лучано Лучі по допомогу. Президент УАФ Андрій Павелко та координаційний центр асоціації написали листа до Польського футбольного союзу, щоб мені допомогли по змозі.
— І ви вже відпрацювали на одному з місцевих поєдинків...
— Так. Минулого вік-енду я відсудив матч п'ятої польської ліги. Але вже 31 березня я братиму участь у семінарі арбітрів польської Екстракласи. Оскільки в мене є ліцензія арбітра VAR, я зможу скласти певні тести, щоб мати можливість обслуговувати поєдинки вищого рівня. Від результатів цих тестів залежатимуть мої подальші призначення.
Я маю досвід роботи в другому, першому та елітному українських дивізіонах. Тому докладу всіх зусиль, щоб піднятися кар'єрними сходами й не підвести як своє керівництво, так і весь український суддівський цех.
— Де ви зараз дислокуєтеся?
— Зараз я проживаю в місті Острув-Велькопольський.
— Як відомо, Польща більше за інших переживає за долі українців. Як у цій країні реагують на вторгнення Росії в Україну?
— Вони категорично засуджують дії агресора. А біженцям вони надають повну підтримку. Нам виділили безкоштовне житло. Виплачують грошову допомогу на дітей, кожного члена сім'ї, надають медикаменти, лікування. Я дуже вдячний польському уряду та простим людям. Але тільки-но в моєї дружини закінчиться курс лікування, й Україна переможе свого ворога, я одразу повернуся на батьківщину. Вірю, що це не за горами.
