Семья защитника криворожского «Кривбасса» Андрея Мостового, как и многие другие, стала жертвой неоправданной войны российских оккупантов на украинской земле.

Семейный дом Мостовых был разрушен врагом, сообщает пресс-служба клуба, приводя комментарий футболиста.

- Не понимаю и никогда не смогу понять, как войска русских извергов могут так спокойно убивать мирный украинский народ: детей, женщин, пожилых людей. Вторгшиеся на нашу землю и их руководители – настоящие нацисты, бандиты, мерзавцы: они разрушают, грабят наши дома. К сожалению, они не понимают или не хотят понимать, что война – самое страшное, что может происходить в мире.

Российские асвабадители. Что или от кого вы освобождаете на нашей мирной Украине? Украинский народ – свободен, независим, в отличие от вас. Враг сделал нас только сильнее и сплоченнее. Я уверен, что мы победим, потому что Господь на стороне добра, на нашей стороне. Мы сильнее того зла, которое пришло на нашу землю.

Бабуся и родственники моей женщины находились дома в поселке Богдановка Броварского района, когда туда ворвались оккупанты. Десять дней они жили в оккупации. Слава Богу, во время эвакуации они сумели уехать в более безопасное место. Уже позже знакомые послали нам фото: мы узнали, что наш дом полностью сгорел; бабушкин частично разрушен. А до этого эти изверги ворвались в наш дом и некоторое время там хозяйничали.

- Как поддерживаешь связь с партнерами по «Кривбассу»?

- Почти каждый день общаемся по телефону, через соцсети. Интересуемся друг у друга, кто где трудоустроился, пытаемся вместе помочь тем, кто еще без клуба. Спасибо ФК «Кривбасс», ведь продолжаем получать зарплату, и часть переводим в помощь нашей украинской армии. Также помогаем кто чем может людям, которые пишут в соцсетях, в том числе, и финансово.

- Где ты сейчас?

- В Тбилиси это столица Грузии. Долго не мог найти себе клуб, чтобы играть и помогать Украине. Благодаря товарищу получил приглашение из местного клуба "Шевардени". Уже неделю нахожусь здесь, подписал контракт. Жена, дети со мной. Буду играть в футбол и часть зарплаты перечислять на нужды ВСУ. После нашей победы все футболисты «Кривбасса» снова соберутся вместе. Слава Украине!

Сім’я захисника криворізького «Кривбасу» Андрія Мостового, як і багато інших стала жертвою невиправданої війни російських окупантів на українській землі.

Сімейний будинок Мостових було зруйновано ворогом, повідомляє прес-служба клубу, наводячи коментар футболіста.

- Не розумію й ніколи не зможу зрозуміти, як війська російських нелюдів можуть так спокійно вбивати мирний український народ: дітей, жінок, літніх людей. Ті, хто вдерся на нашу землю й їх керівники – справжні нацисти, бандити, мерзотники: вони руйнують, грабують наші домівки. На жаль, вони не розуміють або не хочуть розуміти, що війна - найстрашніше, що може відбуватися у світі.

Расійскіє асвабадітєлі. Що чи від кого ви звільняєте на нашій мирній Україні? Український народ - вільний, незалежний, на відміну від вас. Ворог зробив нас тільки сильнішим й згуртованішим. Я впевнений, що ми переможемо, тому що Господь на стороні добра, на нашій стороні. Ми сильніші за те зло, яке прийшло на нашу землю.

Бабуся й родичі моєї жінки знаходилися вдома у селищі Богданівка Броварського району, коли туди вдерлися окупанти. Десять днів вони жили в окупації. Дякувати Богу, під час евакуації вони зуміли виїхати у більш безпечне місце. Вже пізніше знайомі надіслали нам фото: ми дізналися, що наш дім повністю згорів; бабусин частково зруйновано. А до цього ці нелюди вдерлися до нашого дому й певний час там хазяйнували.

- Як підтримуєш зв’язок із партнерами по «Кривбасу»?

- Майже кожен день спілкуємося телефоном, через соцмережі. Цікавимося один у одного, хто де працевлаштувався, намагаємося гуртом допомогти тим, хто ще без клубу. Дякуємо ФК «Кривбас», адже продовжуємо отримувати зарплатню, й частину переводимо на допомогу нашій українській армії. Також допомагаємо, хто чим може людям, які пишуть у соцмережах, у тому числі, й фінансово.

- Де ти знаходишся наразі?

- В Тбілісі, це столиця Грузії. Довго не міг знайти собі клуб, аби мати змогу грати й допомагати Україні. Завдяки товаришу отримав запрошення із місцевого клубу «Шевардені». Вже тиждень знаходжуся тут, підписав контракт. Дружина, діти разом зі мною. Буду грати у футбол, й частину зарплатні перераховувати на потреби ЗСУ. Після нашої перемоги усі футболісти «Кривбасу» знову зберуться разом. Слава Україні!