Полузащитник «Динамо» Виктор Цыганков рассказал, с какими эмоциями выходит на поле в матчах во время благотворительного турне.

– «Динамо» уже провело два благотворительных матча. Какие эмоции после чемпионата Украины и Лиги чемпионов?
- Конечно, совсем другие эмоции, потому что все понимают, что происходит в нашей стране. Каждый день читаешь, видишь, как убивают наших мирных соотечественников, детей. Конечно, очень тяжело сейчас, но играть в футбол – наша миссия. Мы выехали за границу, чтобы собрать средства для нашей страны, для ВСУ, для тех же детей, которые остались без жилья. Так что эмоционально очень тяжело, хоть ты и занимаешься любимым делом, но мы понимаем, для чего это все сейчас делаем.

– В Варшаве была колоссальная поддержка, там всегда были невероятные фаны. Но было неимоверно приятно видеть и слышать, как весь стадион скандирует «Динамо, Динамо», «Украина, Украина». Удалось ли сдержать слезы в тот момент?
– Пытался сдержать, но было тяжело. Хочу выразить благодарность Польше и Варшаве. У меня хорошие воспоминания о городе, когда я приезжал туда в отпуск к друзьям. Сейчас другое время, но все равно спасибо всем за такой теплый прием и поддержку Украины и всех наших соотечественников.

- Что бы ты хотел передать сейчас украинским военным, защищающим ценой собственных жизней нашу Родину?
- Я думаю, что каждый должен делать все, чтобы помочь своей стране в эту трудную минуту. Те, кто умеют воевать – воюют, умеющие делать что-то другое собирают, как мы, например, средства для страны. Все должны быть привлечены и помогать чем могут – ради Украины, украинцев и нашей свободы. Слава Украине!

Віктор Циганков: «Дуже важко зараз, але грати у футбол – наша місія»

Півзахисник «Динамо» Віктор Циганков розповів, з якими емоціями виходить на поле в матчах під час благодійного турне.

- «Динамо» вже провело два благодійних матчі. Які емоції від них після чемпіонату України та Ліги чемпіонів?
- Звичайно, зовсім інші емоції, тому що всі розуміють, що коїться в нашій країні. Кожен день читаєш, бачиш, як убивають наших мирних співвітчизників, дітей. Звичайно, дуже важко зараз, але грати у футбол – наша місія. Ми виїхали за кордон, щоб зібрати кошти для нашої країни, для ЗСУ, для тих же дітей, які залишилися без домівок. Тож емоційно дуже важко, хоч ти й займаєшся улюбленою справою, але ми розуміємо, для чого це все зараз робимо.

- У Варшаві була колосальна підтримка, там завжди були неймовірні фани. Але було неймовірно приємно бачити та чути, як увесь стадіон скандує «Динамо, Динамо», «Україна, Україна». Чи вдалося стримати сльози в той момент?
- Намагався стримати, але було важко. Хочу висловити подяку Польщі та Варшаві. У мене хороші спогади про місто, коли я приїжджав туди у відпустку до друзів. Зараз інший час, але все одно дякую всім за такий теплий прийом та підтримку України та всіх наших співвітчизників.

- Що б ти хотів передати зараз українським військовим, які захищають ціною власних життів нашу Батьківщину?
- Я гадаю, що кожен має робити все, аби допомогти своїй країні в цю важку хвилину. Ті, хто вміють воювати – воюють, ті, хто вміє робити щось інше, збирають, як ми, наприклад, кошти для країни. Усі мають бути залучені й допомагати, чим можуть, – заради України, українців та нашої свободи. Слава Україні!