Футболист «Динамо» Александр Караваев поделился впечатлениями от матча с «Боруссией» (3:2), а также рассказал о родных, которые находятся в оккупированном Херсоне.

– Мы видим, какие тяжелые времена переживает Херсонщина. Как обстоят дела у вашей семьи?
– Да, я сам из Херсона. Я родился там, там сейчас мои родители. Пока у них все хорошо, но мы ждем, когда придут наши украинские войска и освободят город из-под оккупации. Я очень переживаю, каждый день звоню им. Хочется, чтобы как можно скорее наступил мир.

– Если говорить по матчу, то со стороны показалось, что вам довольно легко удалось одолеть «Боруссию»…
– Многое можно сказать, но, прежде всего, отмечу, что «Боруссия» как сама играла, так и нам позволяла. У нас было огромное желание одержать победу, показать красивую зрелищную игру. Соперник же, понимая, что это благотворительный матч, возможно, не играл на сто процентов своих возможностей. Но, все равно, в «Боруссии» игроки очень высокого уровня, и легко с ними точно не было.

– Это был четвертый матч из серии благотворительных. Чувствуете ли вы, что реально этим помогаете Украине?
– Да, чувствую, потому что вижу, сколько людей приходит, особенно наших соотечественников. Сегодня увидели на табло сумму, которую удалось собрать благодаря этому поединку, и она приятно удивила. Мы рады, что таким образом можем помогать своей стране.

Хавбек Динамо: Боруссія як сама грала, так і нам дозволяла

Футболіст «Динамо» Олександр Караваєв поділився враженнями від матчу з «Боруссією» (3:2), а також розповів про рідних, які перебувають в окупованому Херсоні.

- Ми бачимо, які важкі часи переживає Херсонщина. Як справи у вашої родини?
- Так, я сам із Херсона. Я народився там, там зараз перебувають мої батьки. Поки у них усе добре, але всі ми чекаємо, коли прийдуть наші українські війська та визволять місто з-під окупації. Я дуже переживаю, кожного дня дзвоню їм. Хочеться, щоб якомога скоріше настав мир.

- Якщо говорити по матчу, то зі сторони здалося, що вам доволі легко вдалося здолати «Боруссію»…
- Багато чого можна сказати, але, перш за все, відзначу, що «Боруссія» як сама грала, так і нам дозволяла. У нас було величезне бажання здобути перемогу, показати красиву видовищну гру. Суперник же, розуміючи, що це благодійний матч, можливо, не грав на сто відсотків своїх можливостей. Але, все одно, у «Боруссії» гравці дуже високого рівня, і легко з ними точно не було.

- Це був четвертий матч із серії благодійних. Чи відчуваєте, що реально цим допомагаєте Україні?
- Так, відчуваю, тому що бачу, скільки людей приходить, особливо наших співвітчизників. Сьогодні побачили на табло суму, яку вдалося зібрати завдяки цьому поєдинку, і вона приємно здивувала. Тож ми раді, що таким чином можемо допомагати своїй країні.