|
17:50
|
|
Спортивна газета, №41, 05.04.1979
ПОЧАВШИ з центру, гірники відразу ж провели гостру атаку на ворота гостей. Цей заспів і став передвісником хвилюючих подій, які тримали в напруженні глядачів протягом усього матчу. Обидві команди вийшли на гру, маючи в своїх складах по три «чистих» форварди. Однак як у нападі, так і в захисті, в залежності від ігрової обстановки, можна було побачити по шість, а то й по сім гравців, що нагадувало тотальний футбол, надавало змаганню особливої гостроти і вимагало від його учасників великих фізичних і моральних сил.
Першого сильного прицільного удару по воротах спартаківців завдав Соколовський - м’яч низом пролетів поруч зі штангою. Атака гостей, проведена у відповідь, закінчилася не менш небезпечним ударом Сорокіна. Та поступово почала виявлятися ігрова перевага гірників. Вони частіше і гостріше атакували, причому особливо у них виділявся тандем Старухін - Роговський, який змушував захист москвичів помилятися і порушувати правила.
Під час однієї з атак гірники дістали право на кутовий, який відмінно виконав Соколовський. Старухін чітко обрав місце і своїм коронним ударом головою спрямував м'яч у сітку. Гості явно покладали надії на форвардів Ярцева, Борисенкова і Гаврилова. Але ці футболісти їх не виправдали. Вони практично були безпорадними перед захистом «Шахтаря», який грав майже без помилок. Це стосується не тільки досвідчених Звягінцева і Варнавського, а й, що особливо приємно, молодого Симонова. Чимало оплесків заслужив за бездоганну гру і воротар Дегтярьов.
В той же час оборона «Спартака» діяла неузгоджено, а в окремих епізодах навіть розгублено. Це і призвело до другого гола. Старухін з глибини поля послав м’яч у штрафний майданчик суперників. Туди кинувся Роговський. Опинившися в оточенні трьох захисників, він усе-таки зумів проштовхнути м'яч у ворота, необачно залишені Дасаєвим.
Не менш цікаво проходив і другий тайм. «Спартак», прагнучи відігратись, перебудував свої лави. В його передній лінії частіше почали з’являтися захисники і Булгаков, який вийшов на заміну. Але, мабуть, тільки одного разу гості могли відзначитися, та у двобої з Корешковим переможцем вийшов Дегтярьов. У цілому ж характер зустрічі не змінився, ініціативою володів «Шахтар», тільки спортивне щастя допомогло спартаківцям уникнути нових неприємностей. Крім уже відзначених донецьких футболістів, з найкращого боку виявили себе також Федоренко і Л. Малий.
Ю. ШВАРЦ. Донецьк (телефоном)
|
|
14:05
|
|
Советский спорт, №77, 04.04.1979
Снова с хорошим боевым настроением вышли на поле футболисты Шахтера, причем этот огонек энтузиазма в ходе матча не только не гас, а, наоборот, усиливался. И снова удачно сыграли полузащитники, которые даже в отсутствие Сафонова и Дудинского оставались сильнейшими у горняков. Особенно отличились Соколовский и Федоренко, много потрудившиеся как в атаке, так и в обороне. А Соколовский вообще поразил меня необычайной заряженностью на удар: он использовал малейшую возможность, чтобы пробить по цели. Опасно били по воротам и Федоренко, и подключавшейся в атаки опорный хавбек Рудаков.
Имея за спиной таких старательных партнеров, форварды Роговский и Старухин не могли пожаловаться на скуку: своевременная и, как правило, точная передача мяча была им обеспечена. Но надо отдать должное и нападающим: они сыграли не менее активно и ярко, причем не каждый сам по себе, а довольно согласованным «тандемом». Например, можно припомнить немало случаев, когда Роговский почти безошибочно угадывал место, куда будет направлен выигранный Старухиным мяч. Впрочем, удивляться этому не следует, если учесть, что ветеран Шахтера Старухин прекрасно видит поле.
Добавлю, что мало кто высшей лиге умеет играть головой, как Старухин. И этот бесспорный факт был вновь подтвержден, когда первый мяч влетел в ворота гостей. Даже достаточно опытный Самохин не сумел устеречь донецкого бомбардира: при подаче очередного углового Старухин рванулся на свободное место и головой всадил мяч в сетку.
Из комбинаций Шахтера, которые особенно запомнились, хочется упомянуть ту, что была проведена на 51-й минуте, когда мяч прочертил замысловатый путь между Старухиным, Федоренко и Роговским, но защитник гостей с трудом, в подкате, выбил его на угловой. (Кстати, похожая, очень опасная комбинация с теми же участниками повторилась и на 75-й минуте). Однако. как вы помните, счет горнякам на 38-й минуте удалось открыть в обстановке более прозаической: Роговский воспользовался несогласованностью в действиях далеко выбежавшего вратаря и защитников и с линии штрафной хладнокровно вкатил мяч в пустые ворота.
Игра Спартака, к сожалению, не заслужила никаких похвал: большинство игроков действовали вяло, безынициативно. На этом тусклом фоне выделялся, пожалуй, только Шавло.
Но нельзя отказать, что у гостей не было возможностей забить мяч. Так, дважды, в конце первого тайма и вначале второго, отличный шанс упустил Корешков.
Но в целом это, повторяю, были лишь эпизодические вспышки, в то время как у ворот Спартака голевые моменты возникали на протяжении всей встречи.
П.ПОНОМАРЕНКО, мастер спорта
|
Шахтер
Спартак