| 
                                 18:38 
             | 
            
                             | 
            
                 Спортивна газета, №55, 12.05.1979
  
ЗАЛИШАЄТЬСЯ дивуватися тому, що «Кайрат» займає останнє місце. В Донецьку він був на висоті і показав хороший грамотний футбол, не поступаючись лідерам у технічній і фізичній підготовці.
  
Гірники відразу спробували захопити ініціативу, і вже на 1-й хвилині Старухін, впавши в штрафному майданчику, все ж встиг завдати удару по воротах гостей, але промахнувся. Гостра контратака алма-атинців за участю Шадієва і Фоміна також закінчилася безрезультатно. До перерви суперники мали ще по одній можливості відкрити рахунок: у Сафонова, який перебував перед воротами, м’яч зрізався з ноги, а Дегтярьов парирував удар Нехтія. Та, об’єктивно оцінюючи хід гри, слід сказати, що в першому таймі дії гостей імпонували більше. 
  
Зате після відпочинку «Шахтар» організував пресинг по всьому полю, не даючи суперникам вільно орудувати з м’ячем. Старухін, якого щільної опікали кайратівські захисники, і особливо Талгаєв, часто відтягував їх від воріт, створюючи Роговському, Федоренку і Соколовському зручні нагоди для завершення атак. Ці футболісти кілька разів опинялися віч-на-віч з Убикіним, але воротар «Кайрата» грав  безпомилково. 
  
Гол, який вирішив долю зустрічі, «народився» так. Соколовський сильно і точно пробив по воротах. У відчайдушному кидку Убикін відбив м’яч у поле, але Федоренко, що опинився поблизу, головою встиг переправити його в нижній кут воріт. 
  
Ю. ШВАРЦ. Донецьк (телефоном)
 
             | 
        
        
        
            | 
                                 14:28 
             | 
            
                             | 
            
                 Советский спорт, №108, 12.05.1979
  
Поймать на ходу упущенные поводья игры всегда не просто. Горняки имели случай убедиться в этом. Трудно сказать, каким образом Шахтер сумел так психологически разоружиться перед этой игрой. Убежден, что тренеры сделали все, чтобы этого не случилось. Но, видно, у многих футболистов сама собой подспудно закралась мысль: мы, мол, сильнее и переиграем соперника исключительно «за счет класса».
  
А Кайрат, как и следовало ожидать, прибыл в Донецк с самыми серьезными намерениями. Амбициям горняков он противопоставил стремление сыграть на совесть. Хозяевам пришлось убедиться, что гости обладают неплохой физической подготовкой, что им по плечу быстрая трансформация игровых порядков от защиты к нападению и наоборот и что, наконец, аутсайдер нисколько не робеет перед лидером. Первый тайм прошел при ощутимом игровом перевесе алмаатинцев, у которых были и неплохие возможности для взятия ворот.
  
Что же помешало Кайрату добиться успеха? Да то, что гости сумели выполнить только половину своей задачи - разрушить игровые коммуникации горняков, а вот наладить собственную комбинационную игру так и не успели.
  
Во втором тайме Шахтер спохватился. Убыкину пришлось не раз брать и отбивать труднейшие мячи. Однажды его выручила штанга, несколько раз — самоотверженность защитников, среди которых особенно отличился Талгаев. Вратарь и на 71-й минуте сыграл молодцом, парировав пушечный удар Соколовского, но мяч взвился в воздух и опустился прямо под ноги Федоренко. Тут уж Убыкин ничего поделать не мог....
  
Б.БРУСИЛОВ 
             |