|
15:21
|
|
Спортивна газета, №142, 27.11.1979
У ДОНЕЦЬКУ за чверть години до початку матчу стало відомо про нового чемпіона країни. Золоті медалі завоював московський «Спартак». А в Тбілісі місцеві динамівці не зуміли забити столичним армійцям чотири м’ячі. Отже, третє місце «Шахтарю» було забезпечене. Але, як і в останньому турі минулого чемпіонату, гірники зберігали шанси на «срібло». Торік донечанам не вдалося витіснити киян з другої сходинки п’єдесталу пошани. Цього разу ж вдача посміхнулася їм. Утім, вона прийшла до «Шахтаря» завдяки грі цілеспрямованій, з вогником, націленій тільки на перемогу, з якою донєчани провели весь чемпіонат.
З перших же хвилин поєдинку господарі розпочали потужний наступ на ворота автозаводців. Колишній земляк гірників Чанов, який захищав ворота «Торпедо», щоразу вступав у гру. І голкіпер, особливо на виходах, діяв безпомилково. Головному бомбардиру «Шахтаря» Старухіну довелося боротися проти Жупикова і Петренка, які удвох персонально опікали його. Наставники господарів були готові до цього, і на місце правого півзахисника поставили Горбунова. Йому належало обстрілювати ворота здалеку. Але Горбунов, уперше перебуваючи в такій ролі, взаєморозуміння з партнерами не досяг. Зате квартет Роговський, Соколовський, Федоренко і Сафонов постійними переміщеннями заплутав оборону гостей. У першому таймі торпедівцям вдалося вберегти ворота завдяки тому, що своєчасно і продуктивно допомагали захисникам гравці середини поля.
Розв'язка настала відразу по перерві. Багатоходова комбінація, в якій узяли участь Кондратов, Старухін, Федоренко і Соколовський, завершилася в штрафному майданчику зносом торпедівцями Соколовського. Старухін, чітко реалізувавши пенальті, записав на свій рахунок 26-й м'яч.
Тепер уже москвичі, зміцнивши передню лінію, приступили до рішучих дій. Але тільки раз вони були близькі до того, щоб зрівняти рахунок, коли м’яч після однієї з атак «Торпедо» якимось чудом несподівано навіть для Дегтярьова опинився в його руках.
Прикрасила поєдинок заключна частина зустрічі. Захисник гірників Варнавський здійснив тривалий рейд правим флангом і встановив остаточний результат.
З гідним завершенням сезону володарів срібних нагород першими поздоровили автозаводці.
Ю. ШВАРЦ. Донецьк (телефоном)
|
|
15:17
|
|
Советский спорт
К началу этой встречи гипотеза о возможной переигровке за первое место была отвергнута спартаковцами как не состоятельная. Знали футболисты «Шахтёра» и о том, что тбилисцы, не сумев забить больше трех мячей в ворота ЦСКА, на бронзу не претендуют. Задача горняков, таким образом, формулировалась просто: победить и занять второе место.
Хозяева начали игру спокойно, поведя атаки обстоятельно и методично. Торпедовцы, перекроившие оборону в связи с отсутствием Круглова и Бутурлакина, сопротивлялись упорно. Особенно хорошо действовал их вратарь Вячеслав Чанов.
Прекрасно зная возможности своих бывших одноклубников, он вовремя выходил на перехват верховых мячей, адресованных Старухину, внимательно следил за рывками Роговского и Федоренко, не упуская из виду и Соколовского, способного нанести мощный удар издали. А вот впереди у автозаводцев более или менее изобретательно действовал только Сахаров, выдвинутый на позицию центрфорварда, Пимушин и Васильев, которых хозяева не без оснований опасались, были, пожалуй, несколько прямолинейны.
Во втором тайме оборона торпедовцев допустила просчет и не на флангах, где выступали новички, а в центре, где играли опытные Жупиков и Пригода. Обернулся он для гостей пенальти, который и реализовал Старухин.
Исход матча решился за пять минут до конца матча, когда защитник Варнавский ворвался в свободную зону на правом фланге и точно послал мяч в дальний угол ворот. Теперь уже всякие сомнения в успехе «Шахтера» были развеяны — в итоге вторично за свою историю команда заняла второе место, завоевав серебряные медали.
Нельзя не сказать, что горняки провели сезон поистине на одном дыхании. На их настроении и на качестве игры не отразились ни уход старшего тренера, ни потеря нескольких игроков основного состава.
Е.ОРЛОВ
|
Шахтер
Торпедо