|
22:18
|
|
Спортивна газета, №44, 15.04.1975
РІЗКЕ похолодання і сильний вітер не зупинили майже тридцятитисячну армію любителів футболу, що прийшла на перше побачення з шкіряним м'ячем. І господарі поля віддячили їм яскравою і безкомпромісною грою, яка захопила всіх присутніх, бо часто проходила, якщо можна так висловитись, на гроні гола. Гірники до самої перерви мали незаперечну ігрову і, я б сказав, психологічну перевагу.
«Шахтар» взяв на озброєння уже давно засвоєний тактичний варіант з дуетом Старухін - Васін попереду. Він вів атаки широким фронтом і на високих швидкостях. Крім нападаючих, весь час у них брали участь не менше трьох гравців середньої лінії і, як правило, один крайній захисник. Найчастіше підключався до нападу ветеран команди Яремченко. Витримати довго такий постійний тиск на свої ворота торпедівці не змогли. Нейтралізувавши Старухіна, за яким безперервно стежили Пахомов і Бєлоусов, москвичі, до того ж, були змушені відтягнути на захист воріт не тільки всіх півзахисників, а й ряд нападаючих. Отже, їм залишилося спробувати взяти ворота гірників тільки швидкими контратаками, в яких першу скрипку грав мобільний і технічний капітан автозаводців Никонов. І все ж, незважаючи на несприятливу для себе обстановку, торпедівці могли першими забити гол. На щастя «Шахтаря», м'яч пролетів і мимо голкіпера Ю. Дегтярьова, який кинувся вперед, щоб перехопити його, і мимо воріт. А незабаром гості почали з центра поля. Кондратов з лівого краю дав передачу Соколовському, а півзахисник точно пробив по цілі 1:0.
Торпедівці відігралися досить швидко. Никонов поновив рівновагу несподіваним і прицільним ударом здалека. Та ініціативою продовжував володіти «Шахтар». За свою активність був винагороджений Васін, який використав навісну передачу Сафонова, пробивши головою по воротах. А перед відпочинком відзначився сам Сафонов.
Після перерви торпедівці здійснили відчайдушну спробу відвести від себе загрозу поразки з великим рахунком, почавши атакувати значними силами. Часом у безпосередній близькості від штрафного майданчика гірників можна було нарахувати 7—8 автозаводців. Цьому сприяло і деяке послаблення передньої лінії «Шахтаря», з якої вибули Васін через травму і Сафонов, що втомився.
Однак добро організовано оборона гірників на чолі із Звягінцевим у важкі моменти зуміла вистояти.
Ю. ШВАРЦ. Донецьк (телефоном)
|
|
22:13
|
|
Советский спорт, №88, 15.04.1975
— Назовите характерную особенность матча, — попросил я после игры наставника горняков В.Салькова.
— Огромное психологическое напряжение старта сковывало футболистов.
— Но откуда же тогда шесть голов?
— Думаю, они на совести защиты...
Тренер в какой-то степени был прав. Оборонительные линии действительно сыграли не лучшим образом, обнаружив недостаточное взаимопонимание. Но чтобы такое случилось, форварды должны были проявить настойчивость, сметку, продемонстрировать арсенал разнообразных атакующих средств.
Уже на первых минутах фланговые прострелы слева и справа вызвали неразбериху в стане автозаводцев. Гол назревал. Но, как часто бывает, забит он мог быть на другой стороне поля. Забытый всеми А.Дегтерёв оказался с глазу на глаз со своим однофамильцем, но в ожидании сигнала «вне игры» сыграл невнимательно. А свистка не последовало...
Горняки хладнокровно пережили эту неприятную ситуацию и вновь пошли вперед, часто используя проходы защитников по флангам. Во время одного из них Кондратов почти от угла поля послал мяч верхом в штрафную. Улявичюс с запозданием вышел на перехват, но, испугавшись просчета, остановился на полпути. Подоспевший Соколовский головой послал мяч в пустые ворота.
«Шахтер» решил, что соперник сломлен. Но не тут-то было. Торпедовцы на гол ответили резкими контратаками. И вот Максименков из центрального круга сделал передачу через защитника «Шахтёра» Юрину, а тот, пробившись к линии ворот, отбросил мяч назад. Свободный Никонов без помех завершил комбинацию.
Пятиминутное затишье, наступившее после восстановления равновесия в счете, сменилось взрывом. Это «Шахтёр» провел «трехходовку» — Яремченко, Сафонов, Васин. Последний, оказавшись у ближней штанги в окружении рослых защитников, головой послал мяч в узкую щель, «оставленную» вратарем около стойки. Через две минуты Пахомов в шпагате отбил мяч, летящий снова в пустые ворота. Но перед перерывом Сафонов повторным ударом добил в сетку мяч, отлетевший от штанги.
Торпедовцы приложили немало старания, чтобы изменить ход поединка. Но в отличие от хозяев они атаковали малыми силами. Выпадал из ансамбля Еськов. У «Шахтёра» опасной выглядела связка Старухин — Соколовский, много маневрировал Васин, отличался активностью в атаке Яремченко. Ему-то и удалось великолепным ударом метров с 28 низом послать мяч в ворота.
Да, стартовый матч не обошелся без ошибок, но в целом футболисты показали неплохую подготовку, чего не скажешь об администрации стадиона. Не работало табло, не оказалось горячей воды в душе, не создано было и мало-мальски приличных условий для работы журналистов и комментаторов...
М.Левицкий
|
Шахтер
Торпедо