|
11:06
|
|
Спортивна газета
«ЗОРЯ» зазнала поразки в Києві з рахунком - 0:3, «Шахтар» - 1:3. І все-таки ворошиловградці грали краще донечан, в їхніх діях весь час була думка, та й поєдинок вони вели з явним бажанням показати, що й ми, мовляв, не ликом шиті, не боїмось лідера. Звичайно, можна зрозуміти гірників, яким довелося вийти на київське поле без травмованих Дудинського і Старухіна. Втрата значна, нічого не скажеш. Але гості ані чим навіть не намагалися її компенсувати. Не було у них ні завзяття, ні сміливості, ні натхнення, ніхто з гравців не повів товаришів за собою, не висік іскри, яка б запалила команду.
Взагалі склалось враження, що «Шахтар» почував себе з першої хвилини приреченим. Глядачі, що запізнилися, ще на встигли знайти на трибунах свої місця, а у штрафному майданчику «Шахтаря» вже виникли два небезпечні моменти, кожен з яких спокійно міг скінчитися голом. Спочатку недбало зіграв Горбунов, віддавши м’яч у 7—8 метрах від воріт Блохіну. Чи форвард розгубився від такого несподіваного подарунка, чи совість йому не дозволила скористатися з помилки суперника, але Блохін гол не забив, пробивши у воротаря. А потім м'яч, поданий Веремєєвим з кутового, влучив у перекладину.
Гола, однак, довго чекати не довелося. Матвієнко, опинившись на місці, де за часів тактики «дубль В» діяв лівий півсередній, метрів з двадцяти п’яти наважився завдати завершального удару, і м’яч опинився в сітці. Захиснику так сподобався власний удар, що він, зрадівши, сам собі зааплодував.
Гірники, на жаль, найменшої спроби не зробили, щоб відігратись, і всі основні події продовжували розвиватись на їхній половині поля. Хтозна, яким би був рахунок, якби не самовідданість воротаря Дегтярьова — головної діючої особи матчу. Скільки разів він виручав свій клуб, здавалося, в безнадійних ситуаціях! Згадаймо хоча б епізод з першого тайму, коли Блохін, як колись це любив робити Бобров, з близької відстані головою пробив у землю, щоб м’яч відскочив у ворота. Дегтярьов блискавично зреагував на небезпеку, за що трибуни нагородили його схвальними вигуками.
Свій гол Блохін все-таки дещо пізніше забив. Це Колотов викинув м’яч Веремєєву, який коротким спуртом на лівому фланзі втік від захисників і перевів центр подій у штрафний майданчик, де Блохін і довершив справу хльостким ударом. А незабаром на табло з’явилося прізвище Колотова. У боротьбі з захисниками «Шахтаря» він вийшов переможцем. Цікава деталь. Гол був забитий в той час, коли на полі перебувало дев’ять динамівських гравців, бо Веремєєву і Блохіну в момент атаки киян подавав допомогу лікар.
Гірники «розмочили» рахунок тільки тоді, коли динамівські , захисники почали ставитися до своїх прямих обов'язків з прохолодцею, зосередивши думки на атаці. Ніхто не завадив Ванкевичу пробити по воротах, а Рудаков зреагував на удар, коли було вже пізно. Ще раз змінити рахунок нагод у гостей не було, а господарі могли провести ще не один гол. Не дозволив воротар Дегтярьов...
Л.Каневський
|
Динамо К
Шахтер