22:19
|
|
Перший символічний удар по м’ячу зробив голова міськради І.Пономаренко. В тому, що «Кремінь» за чотири сезони пройшов шлях від турніру колективів фізкультури до вищої ліги українського футболу, заслуга насамперед автомобільного заводу та міської влади. У нинішньому сезоні постійним спонсором команди буде комерційна фірма «Союзпівнічпівдень», створена при міськвиконкомі. До речі, у цьому матчі вона встановила три призи. Футбольному клубу «Кремінь», зокрема, вручили новенький кольоровий телевізор.
Із сервізом, і з добряче побитими ногами, бо гра мала доволі жорсткий характер, але щасливий йшов з поля Іван Карпонай. Саме йому на 35-й хвилині вдалося забити перший м’яч «Кременя» у вищій лізі. Після наполегливої атаки господарів та помилки центральних захисників «Ниви» агресивний нападаючий «Кременя» опинився один перед воротами і не розгубився, низом пославши м’яч у сітку воріт.
Загалом матч, особливо його перша половина, пройшов за повної переваги «Кременя». Тільки на 22-й хвилині м’яч вперше потрапив до воротаря господарів Валерія Дудки. Атаки «Ниви» були дуже рідкими, до того ж – беззубими. І навіть у другому таймі, коли «Кремінь», розраховуючи на контратаки, навмисне віддав ініціативу, гості хоч и мали деяку ігрову перевагу, але до справді гострих моментів біля воріт «Кременя» справа не дійшла.
Ось як прокоментували гру головні тренери команд.
В.Грозний, «Нива»: «Команда грала не в ту гру, щоб розраховувати на більш сприятливий для нас результат. Причина тут одна: триває становлення нового колективу. Молоді гравці не можуть одразу сповна замінити групу досвідчених футболістів, які пішли від нас. Та й хлопці ще не перебудувалися психологічно, ніяк не відчувають себе гравцями вищої ліги».
В.Лозинський, «Кремінь»: «Ясно, що результат першого матчу надзвичайно важливий. Тому поєдинок не був дуже видовищним. Ми боролися за двоє очок. Спочатку наші футболісти трохи хвилювалися, але потім «впіймали» свою гру. Повівши в рахунку, ми в другому таймі віддали ініціативу супернику, зробивши наголос на контратаки. На жаль, ми не забили ще один м’яч, але й не пропустили в свої ворота. Захист зіграв надійно».
Анатолій Гаркуша, «Український футбол», №11-12, 1992
|