Хет-трики захисників: вшановуючи Кампуша, згадаємо Попова...
У 13-му турі УПЛ Мігел Кампуш з Олександрії зробив хет-трик - вкрай рідкісне явище для захисника. У чемпіонаті України такого не траплялося з 1998, коли це вдалося Сергію Попову з Шахтаря. Terrikon.com віддає належне нинішньому досягненню - і згадує попереднє...
Кампуш дійсно створив щось неймовірне. Щоправда, все-таки не таке вже фантастичне, якщо мати на увазі, що два голи з трьох забив з пенальті. Але перший був дуже хороший! Хоча теж не зовсім з гри - прямим ударом зі штрафного. Але майстерно! Перекинув стінку - і спрямував м'яч із ювелірною точністю під штангу. Воротар Карпат був абсолютно безсилий - стінку він поставив правильно, але Кампуш вдарив так, як зазвичай не б'ють.
Ну, а два інших голи - просто бездоганна реалізація пенальті. Обидва - у лівий від того, хто б'є, кут. Перший - у дев'ятку, без шансів для воротаря. Другий - точно під штангу, Олександр Кемкін напрямок вгадав, але дотягнутися було нереально - настільки точний і сильний був удар.
Так вийшов другий хет-трик захисника в історії українського футболу. Ну, а тепер згадаємо перший, який, хай би що там не сказали нам уболівальники Олександрії, був більш унікальним - бо всі три голи Сергій Попов провів із гри.
Треба сказати, що в сенсі результативності Попов був якщо не феноменом, то вже точно нетиповим для захисника. Виходець із Макіївки, який потрапив до Донецька транзитом через Маріуполь, у Шахтарі він дебютував 1 березня 1992 року, у першому ж матчі першого чемпіонату України - і відразу забив. За весь цей швидкий чемпіонат він відзначився 4 рази у 23 матчах. У наступному чемпіонаті - ще 5 разів. І так далі. Усього ж за Шахтар записав на свій рахунок 40 голів у чемпіонаті та 7 - у Кубку України.
Забивати він любив і міг, в атаку ходив часто і сміливо. Голи у нього виходили різні. Він і дальнім ударом володів чудовим (згадується гол у дев'ятку Динамо в 1993). І головою грав прекрасно (зізнавався, що цього мистецтва його в дитячій команді вчив сам Старухін). І з фантазією у нього все було гаразд - тут на пам'яті одразу його гол п'ятою з-за меж штрафного майданчика у ворота тернопільської Ниви 1999 року (коментуючи його, Попов знизував плечима: "На той момент, коли Тимощук прострілив, щоб, не пробігти повз м'яч, я не придумав нічого кращого, ніж вдарити п'ятою в падінні").
Матч, у якому Попов забив тричі, вийшов першим в історії чемпіонатів України, коли хет-трики зробили двоє партнерів по команді. Тоді з Поповим відзначився молодий Андрій Воробей, кар'єра якого тільки починалася. Суперником був Дніпро, який переживав важкі часи й посів у підсумку найгірше місце в історії своїх виступів у чемпіонаті України - 12-те. Йшов дев'ятий тур, у попередніх 8 матчах дніпряни програли чотири рази. Під час турніру в них змінилося три тренери (Вадим Тищенко, Володимир Кобзарєв, Леонід Колтун). Коротше кажучи, каламутні були часи...
Тим не менш, у Донецьку Дніпро протримався цілий тайм, незважаючи на відверту перевагу господарів. Склад Шахтар тоді мав простий - крім Андрія Штолцерса, легіонерів не було. Але українці здебільшого досвідчені, багато хто - перевірені збірною, і дуже зіграні - головний тренер Валерій Яремченко складав команду ретельно, гравець до гравця - вже не перший сезон.
Отже, перший тайм Дніпро протримався. А треба сказати, що матч відбувався 30 серпня, у День шахтаря. З такої нагоди "гірники" традиційно старалися з подвоєною енергією, і трибуни завжди на своє свято вимагали від них максимальної віддачі - тому на День шахтаря часто виходили особливо приємні результати. Загалом, на другий тайм господарі вийшли з настроєм рвати та метати.
І понеслося... Попов поклав початок, вдало підключившись до атаки вже на 47-й хвилині. Через 11 хвилин Воробей додав один, ще через 12 - інший. На 78-й хвилині дубль оформив і Попов, але вже за дві хвилини Воробей вийшов на хет-трик. Це змагання, схоже, захопило Попова всерйоз, поступатися молодому не хотілося, гралося легко - і на 86-й хвилині він ударом головою встановив остаточний результат цього веселого матчу.
Через багато років Воробей згадував поєдинок як один із тих, що найбільше запам'яталися в його кар'єрі: "Ніколи не забуду літо 1998 року, коли на День шахтаря ми обіграли Дніпро в Донецьку з рахунком 6:0, до того ж усі голи було забито після перерви. Це був чудовий подарунок уболівальникам. Ну а для мене особисто гра пам'ятна тим, що я вперше в кар'єрі оформив хет-трик. Один м'яч забив головою, два - ногою".
Але повернемося до Попова. Хет-трик на День шахтаря став основою найрезультативнішого на той момент сезону в його кар'єрі - у тому чемпіонаті він відзначився 7 разів. Такий же результат він повторить ще раз - у сезоні 2001/02. І все-таки, це не стало його персональним рекордом. У сезоні 2000/01 Попов забив 8 разів. Від нього тоді постраждали Металіст, Закарпаття, Карпати, запорізький Металург, Кривбас, Ворскла, Таврія та тернопільська Нива - майже дві третини тогочасних команд Вищої ліги (в якій залишили лише 14 учасників).
Йому доводилося упокорювати своє інстинктивне бажання забивати, про що він говорив: "Потрібно грати там, куди ставить тренер. Звичайно, у мене було бажання бігати попереду, але підкорявся вказівкам наставників". І все-таки, півсотні голів за кар'єру, погодьтеся - це результат. І хет-трики захисники, як ми знаємо, щодня не роблять.
