Срна: У такій важкій ситуації для країни та Шахтаря я не міг відмовити

Виконувач обов'язків головного тренера «Шахтаря» Даріо Срна - про звільнення Патріка ван Леувена і своє рішення очолити команду.

– По-перше, я погодився на інтерв’ю, бо багато запитань до мене й до клубу. Я ніде нічого не коментував, тому хотілося б трохи роз’яснити цю ситуацію. Запрошення Патріка було пов’язане з тим, що він показував дуже гарний, видовищний футбол у «Зорі» – до останніх двох турів бився за чемпіонство, потрапив до Ліги конференцій і зробив дуже хороший результат. І він сам себе зі своєю якістю гри та з результатами привів у «Шахтар». Звісно, ми знали, що кожному тренеру спочатку в «Шахтарі» буде важко. Це проходили і Фонсека, і Каштру, і Йовічевіч, і Де Дзербі – усі вони мали певні складнощі, а ми завжди йшли їм назустріч, допомагали.

Ми знали, що від початку міжсезоння в Патріка приїхали збірники трохи пізніше після чемпіонату Європи U21, були травми: у Судакова – одразу операція, у Степаненка – коліно. Тому ми пройшли через дуже тяжкий період, мали терпіння, давали підтримку, як і кожному тренеру «Шахтаря». Але настав день, коли ми повинні сказати чесно й відверто, щоб бути перед нашими вболівальниками чесними та справедливими, що в нас, на жаль, не вийшло. У нас не вийшло грати в той футбол, який потрібен уболівальникам, президенту клубу, нам усім. Ми не могли знайти спосіб грати в «шахтарський» футбол. І можу тільки сказати Патріку і тренерському штабу спасибі за гарну роботу, але ми вирішили йти іншим шляхом. Йому бажаємо всього найкращого, успіхів та чудових спортивних результатів.

Щодо мене, то «Шахтар» – це мій клуб і це моя сім’я. Якщо говорити чесно й відверто, то я міг стати тренером «Шахтаря» ще раніше. Але я – людина, яка довіряє іншим, і я завжди хочу допомогти кожному тренеру в його роботі. І хочу сказати зі свого досвіду, що кожна команда «Шахтаря» робила тренера дуже сильним. Вони всі приходили сюди одними, а йшли до топклубів після «Шахтаря» іншими. Є робота клубу, команди й тренера, – коли існує цей трикутник, буде успіх.

Сьогодні я прийняв «Шахтар», бо це моя сім’я. Коли сім’ї важко, треба допомогти. Тому я не побоявся навіть перед такими іграми взяти команду і спробувати зробити все, що від мене залежить. Я їм учора сказав, що я не Гвардіола, я не Клопп, я – Дарійо Срна, у якого немає великого досвіду тренерської роботи, але в мене є «шахтарське» серце. «Шахтарське» серце, яке дуже важливе для всіх. І це серце мені сказало, що треба допомогти сьогодні команді. У такій важкій ситуації для країни, для «Шахтаря» я не міг відмовити і сказав президенту, що обома руками «за».

Мені президент пропонував два тури тому відразу взяти команду, стати головним тренером, підписати контракт, вибрати тренерський штаб. І він сказав, що готовий зі мною страждати. А я йому відповів: «Президенте, я люблю цей клуб і я вас запевняю, що на сьогодні я вам хочу привести тренера, який сильніший за мене. Який сьогодні кращий за мене, досвідченіший за мене і який сьогодні може дати команді більше, ніж я». Я ставлю клуб вище за себе, і інакше не може бути. Я ставлю клуб вище за себе, тому що ніхто не може бути вищим за клуб. Мої амбіції не можуть бути вищими за амбіції клубу. Тому я розповів вам коротко ту ситуацію, що відбувалася в останні два тижні.

Щодо нового тренера, то я запевняю президента щодня разом із директором Палкіним, що це правильний вибір. І він повністю довіряє. І ми ведемо переговори. І я сподіваюся, що цей тренер захоче до нас.