Photo by [email protected] - Depositphotos - Пау Кубарси

Пау Кубарсі визнано найкращим молодим гравцем світу, він отримав нагороду Golden Boy-2026. І це абсолютно унікальний випадок. Не те, щоб світ раніше взагалі не бачив нічого подібного, але в деяких аспектах він все-таки є абсолютно неповторним. Terrikon.com розбирається...

Кубарсі часто називають "вдосконаленою версією Жерара Піке". Поки що про це важко судити однозначно — нехай для початку відіграє на нинішньому рівні років 10–15. Хоча починає він набагато яскравіше. Чемпіон світу та Олімпійських ігор, найкращий молодий гравець чемпіонату світу. І лише другий в історії захисник-володар премії Golden Boy (після Маттейса де Лігта у 2018 році). Але переміг він набагато переконливіше, просто з приголомшливою перевагою, набравши 475 балів із 500 можливих і випередивши найближчого конкурента Яна Діоманде майже на 250 балів.

Якщо взяти топ-5 головних якостей нової зірки, то вони дійсно майже повністю збігаються з профілем Піке. Розташуємо їх у тому порядку, в якому вони, на наш погляд, визначають гру Кубарсі. По-перше, антиципація (або, кажучи простою мовою, передбачення), читання гри — він вкрай рідко запізнюється, майже завжди передбачає передачу чи рух суперника й опиняється в потрібній точці в потрібний момент (саме тому у нього так багато перехоплень і так мало відчайдушних підкатів). По-друге, холоднокровність під тиском — він спокійно приймає м’яч навіть під жорстким пресингом, не метушиться, не втрачає голови й майже ніколи не віддає ризикованих пасів. По-третє, якість передач, особливо вертикальних і діагональних, які відразу розривають лінії — він не просто зберігає володіння м’ячем, а й активно запускає атаки. По-четверте, позиційна гра та відчуття простору — він тонко відчуває висоту лінії, правильно обирає дистанцію до нападника, координує офсайдну пастку, завдяки чому Барса та Іспанія можуть тримати дуже високу лінію без хаосу за спиною. І по-п’яте, зрілість і стабільність, майже неймовірні для його віку, що в сукупності з усім уже переліченим перетворює його набір скiлiв на справді елітний пакет.

Аналогія з Піке — тут усе зрозуміло, а що, якщо спробувати знайти когось схожого в історії українського футболу? Найближчим буде, мабуть, Ярослав Ракицький — теж дуже надійний, з чудовим відчуттям позиції та прекрасним пасом. Щоправда, більш емоційний і нестабільний. Мабуть, саме тому він і не претендував на Golden Boy...

Пау Кубарсі Паредес виріс у крихітному каталонському селі Естаньоль (близько 200 мешканців), де не було навіть власного футбольного поля. Почав грати в сусідньому Вілабларейше, потім перейшов до академії Жирони. Уже в дитинстві виділявся: добре читав гру, був лідером, міг і захищатися, і з м’ячем прориватися через усе поле. У 11 років (2018) його забрала Барселона. В академії Ла Масія він пройшов усі етапи й сформував фірмовий стиль, який ми щойно детально описали. Тренери та однолітки відзначали зрілість, характер і лідерські якості Пау вже в юнацькому віці.

Прорив до основного складу відбувся блискавично, і тут зійшлися кілька обставин, зокрема — травми основних захисників, що теж зіграло свою роль. Але це не головне: уже в перших матчах Кубарсі показав таку гру, що всі лише роззявили роти, не вірячи, що перед ними — жовторотий хлопчина. У січні 2024 року (ще 16-річним) він дебютував у "основі" в Кубку Короля проти Уніоністас. Ну, це ще ні про що не свідчило. Але через кілька днів його виставили в Ла Лізі. А в березні, вперше вийшовши в Лізі чемпіонів проти Наполі (у 17 років і 50 днів), він одразу став найкращим гравцем матчу й одним із наймолодших захисників в історії плей-офф турніру. За часів Хаві він швидко завоював довіру. За часів Хансі Фліка став основним центральним захисником. Побачивши це, клуб швидко продовжив контракт із величезною клаузулою (півмільярда євро).

Кубарсі дебютував за збірну Іспанії в березні 2024 року (наймолодший захисник в її історії) і, в принципі, був готовий зіграти на Євро та стати чемпіоном континенту — але на такий ризик Луїс де ла Фуенте все-таки не пішов. Проте вже в наступному циклі щодо нього ні в кого не виникало сумнівів. Разом з Емеріком Лапортом вони утворили просто непрохідну, майже бездоганну пару в центрі оборони. На чемпіонаті світу вони просто не дозволяли суперникам бити по своїх воротах, навіть французам у півфіналі, навіть аргентинцям у фіналі. Це була оборона, про яку мріє будь-який тренер.

І тренери щасливі. Де Ла Фуенте позавчора, після підбиття підсумків Golden Boy-2026, сказав: "З такими гравцями, як Кубарсі та Ламін Ямаль, майбутнє збірної Іспанії забезпечене на багато років уперед". Хансі Флік висловився більш розгорнуто й ще емоційніше: "Це фантастичний талант. Він один із найкращих центральних захисників світу і може стати взагалі одним із найкращих в історії футболу. З м’ячем, у побудові атак… те, що він показує, — неймовірно. Йому ще є куди рости, а коли він набере ще більше досвіду — буде просто звір. Він може грати на найвищому рівні, який тільки можна уявити".

Можливо, він дійсно стане найкращим захисником в історії Барселони. Тут ми повертаємося до того, з чого починали. Старт кар’єри у Кубарсі вийшов феноменальним — так не починав жоден із легендарних гравців оборони "блауграна". Ні Піке, ні Пуйоль, ні Рафа Маркес, ні Рональд Куман, ні Жоан Сегарра, ні "Тарзан" Мігелі. Але для того, щоб стати в один ряд з ними, Кубарсі потрібно відіграти кар’єру в Барсі. І він, звичайно, здатний це зробити. І напевно зробить.