Гра животом: у чому головна слабкість Інтера - сьогоднішнього суперника Шахтаря

Сьогодні Шахтар має відвідати Сан-Сіро, де на нього знову чекає Інтер — один із найчастіших суперників "гірників" у єврокубках. Букмекери впевнені, що "нерадзуррі" виграють в одну калітку. Але чи все так однозначно? Ні. І щоб переконатися в цьому, Terrikon.com зосередиться на одному недавньому матчі...
13 жовтня там же, на Сан-Сіро, Інтер приймав Брюгге — суперника, який за класом трохи вищий за Шахтар (17-те місце в рейтингу УЄФА проти 33-го), але все одно далеко не гpaнда. Перед цим чемпіон Італії поступився в Лізі чемпіонів Реалу 1:2, тож очки мали значення. Результат збентежив усю міланську торсиду — 3:4. Скромні гості здобули перемогу не просто ефектну, а й грамотну, чітко використавши те, що їм відвела доля.
Перша думка, що спадає на думку при погляді на такий рахунок, — як це чемпіон Італії та поточний лідер Серії А примудрився пропустити стільки на своєму полі? Але достатньо поглянути на загальну статистику Інтера, щоб перестати дивуватися. За 7 перших матчів сезону в домашньому чемпіонаті він пропустив 9 голів. Так, іноді він грає на нуль (двічі), але трапляється, наприклад, і таке божевілля, як 5:3 з Удінезе. Тобто оборона не вражає надійністю та стабільністю. Майже те саме можна було спостерігати й у минулому сезоні — 35 пропущених голів у 38 матчах.
Таку систему створив Крістіан Ківу: з високим пресингом і, як наслідок, високо піднятою лінією захисту. Зловити на цьому Інтер не так вже й просто, адже їх пресинг дуже ефективний, і в того, хто потрапив під нього, найчастіше виникає лише одна думка — як би не втратити м’яч. Але якщо комусь вдається організувати контратаку, оборона Інтера часто розсипається, не маючи змоги перекрити порожнечу, що утворилася за їхніми спинами.
Ось саме на цьому й зіграв Брюгге. У гостей чудово виходили перехідні фази — з оборони вони стрімко мчали вперед, використовуючи вільні коридори, в яких дув протяг. Причому це не були відчайдушні кавалерійські атаки навмання — ні, все виглядало відпрацьованим і продуманим. І "фізики" у бельгійців вистачило, щоб триматися до кінця. І характеру, щоб не здригнутися, коли на 82-й хвилині Лаутаро Мартінес скоротив рахунок до 2:3. Через 5 хвилин чергова стрімка контратака Брюгге призвела до чергового голу. І хоча Інтеру ще раз вдалося скоротити рахунок, але на більше часу вже просто не залишалося.
Ну і, звичайно, не без ролі особистості: того вечора дива творили креативний півзахисник гостей Карлос Форбс, на рахунку якого — 2 асисти та 3 ключові паси, і, звісно ж, нападник Ніколо Тресольді, який забивав усе, що летіло у ворота (і оформив хет-трик). Але це вже нюанси. Все-таки головною причиною поразки Інтера стала його системна вразливість у захисті.
Наведемо дві цитати з La Gazzetta dello Sport, яка намагалася осмислити результат матчу. Перша: "Інтер добре атакує і погано захищається. Поразка від Брюгге частково пояснюється індивідуальними помилками, але це не повністю пояснює системний дисбаланс, який демонструє команда". І друга: "Кількість пропущених голів уже зросла до 14 у 8 матчах: майже по 2 за гру. Божевілля для такої команди, як Інтер. І завершимо це післяматчевим висловлюванням Ківу: "Коли ми пропустили другий гол, ми грали животом, а не головою. І тоді зруйнувався весь замок" (в італійській мові "грати животом" означає - діяти імпульсивно, емоційно).
З усіх цих подій перед нами нібито вимальовується безладна команда, яка постійно пропускає безліч голів. Але, звісно, це не вся картина, інакше Інтер не посідав би перше місце в Серії А. Ніякого секрету тут немає: Інтер багато атакує й забиває, майже не залишаючи супернику можливості для творчих контратак. Іноді це нагадує старовинний бразильський принцип: "Забивайте нам скільки завгодно, а ми — ще більше". Наразі Інтер — з хорошим відривом найрезультативніша команда Серії А (21 гол у 7 матчах — рівно по 3 голи в середньому за гру). Явного бомбардира немає (у найкращих, Лаутаро Мартінеса та Маркуса Тюрама — всього по 4 голи), але все одно виходить найкраща атака, в якій забивають усі (10 осіб).
Те, що сталося з командою в Лізі чемпіонів — найімовірніше, просто збіг обставин. І навряд чи Крістіан Ківу двічі наступить на одні й ті самі граблі. І звичайно, "нерадзуррі" будуть з усіх сил намагатися, щоб нарешті здобути першу перемогу в євросезоні. Але все, що ми сказали, дозволяє побачити якісь шанси Шахтаря у майбутньому матчі, нехай і примарні.
Проти Шахтаря Інтер не зможе задіяти травмованого Лаутаро — а його присутність у нападі вирішує багато чого, навіть якщо він сам не забиває. Не встигає відновитися Джон Стоунз, якого вдало придбали цього літа і чия відсутність додатково послаблює й без того проблемний захист. І ще один нюанс — Ківу вирішив поставити на ворота проти Шахтаря Івана Проведеля, який хоч і досить досвідчений (32 роки), але за Інтер ще взагалі не грав (перейшов із Лаціо). Просто тому, що основний голкіпер Хосеп Мартінес останнім часом занадто часто "лажав".
Тож Інтер буде дещо ослаблений. Але все одно залишиться сильною командою, що радісно підтверджують букмекери (коефіцієнти на міланський клуб у 10 разів вищі, ніж на донецький — 1,20 проти 12,00). І Шахтарю буде непросто на Сан-Сіро ще раз провернути "бельгійський фокус", який вдався Брюгге. Але нічого неймовірного в цьому фокусі немає, насправді.
