Диво Вадуца, або Ліхтенштейнський прецедент
Вперше в історії футбольний клуб із Ліхтенштейну пробився до групового турніру єврокубка. І треба ж такому статися, що тут його шляхи перетинаються з українською командою – з 'Дніпром-1'. Це змушує звернути на феномен особливо пильну увагу, що i робить Terrikon.com...
Загалом 'Вадуц' з українськими клубами має справу не вперше. Більше того, його європейська історія саме з нас і починалася. У 1992 році в Кубку володарів кубків цей клуб відразу потрапив на одеський 'Чорноморець'. Всі питання було знято в Ліхтенштейні - господарі безнадійно поступилися 0:5. В Одесі вони до 87-ї хвилини програвали 0:6, але тут трапилося диво - 'Вадуц' забив. Підсумковий рахунок, втім, все одно вийшов досить прикрим - 1:7. Але першому голу на такому рівні супротивник радів, як дитина.
Тоді в Ліхтенштейні ще не проводили національного чемпіонату, тому до єврокубків 'Вадуц' міг просочитися лише одним способом - як переможець національного Кубка. Він це й робив, щоразу. Кубок Ліхтенштейну цей клуб брав 48 разів – світовий рекорд! У тому числі, наприклад, 14 разів поспіль (з 1998 по 2011). Це дозволяло йому постійно миготіти на континентальному рівні – спочатку у Кубку володарів кубків, потім – у Кубку УЄФА та Лізі Європи. Але саме миготіти: як правило, всі ці виступи обривалися на першому, максимум - на другому рівні. Лише двічі ліхтенштейнському гегемону вдавалося пройти два раунди кваліфікації.
Найтриумфальнішим до нинішнього сезону був виступ 'Вадуца' у Лізі Європи 2015/16. Спочатку роздiлавши під горіх сан-маринську 'Ла Фіоріту' (5:0, 5:1), він потім переконливо розібрався з естонським 'Нимме Калью' (3:1, 2:0), а потім поступився швейцарському 'Туну' тільки по правила виїзного гола (0:0, 2:2). Таким чином, 'Вадуц' показав унікальний результат: завершив європейський сезон без жодної поразки.
Як це йому вдалося? Ну, прямо скажемо: у середині десятих років нашого століття це вже була не та команда, що у 90-х, коли з нею зустрічався Чорноморець. З 50-х років 'Вадуц' грає у швейцарському чемпіонаті, і до сезону 2008/09 доріс до найвищого дивізіону – Суперліги. Щоправда, швидко вилетів, але у 2014 повернувся – і аж на 3 роки. Найвище досягнення 'Вадуца' у чемпіонаті Швейцарії 8-е місце, а це вже, погодьтеся, показник певного класу. Тож у новому столітті Ліхтенштейн представляв уже не зовсім 'лівий' клуб.
Новий рівень амбіцій (і, відповідно, фінансування) дозволив 'Вадуцу' залучати якихось легіонерів. І ось тут відбувся ще один український перетин. Влітку 2017 року контракт із клубом уклав Марко Девіч - на той час повноцінний громадянин України. У Ліхтенштейні Девіч провів один сезон, став володарем Кубка мікроскопічної країни та спокійно поїхав продовжувати кар'єру до Азербайджану. До речі, крім двох титулів з 'Шахтарем', більше в кар'єрі Марко турнірних перемог і не було...
Що ж створив 'Вадуц' у нинішньому сезоні? Треба сказати, тут доля йому 'солодких булочок' не підкинула. Спочатку був словенський 'Копер', який ліхтенштейнці обіграли в гостях 1:0 та зробили вдома нічию 1:1 (причому лише у додатковий час). Далі - турецький 'Коньяспор': знову 1:1 вдома та дивовижні 4:2 у гостях. Наступний суперник виявився набагато рейтинговішим - віденський 'Рапід'. Що робить 'Вадуц' у першому, домашньому матчі? Правильно грає 1:1. А в гостях? Знов-таки вірно – виграє 1:0.
Ось так ця дивовижна команда потрапила до групового турніру, жодного разу не перемігши вдома.
Якщо подивитися на склад, який створив це диво, то ми побачимо тут, звичайно, кістяк зі швейцарців та ліхтенштейнців. Але скільки їх? Підданих Ліхтенштейну – 5 із 25, швейцарців – 10. А так – кого тут тільки немає! Пара косоварів із другим швейцарським громадянством. Португальці, що живуть у Женеві. Австрієць із боснійським бекграундом. Чистий нігерієць. Швейцарець, що виріс у Камеруні. Декілька австрійців різної етнічної приналежності. Німець та француз. Коротше кажучи, цілком собі маленька Європа.
Після досить серйозних випробувань у кваліфікації 'Вадуц' отримав щадну групу, в якій у нього є деякі шанси. Втім, українські вболівальники сподіваються, що шансів цих таки буде небагато, бо, за ідеєю, 'Дніпро-1' має стати сильнішим до того моменту, як зустрінеться з ліхтенштейнським андердогом. Наша команда вже у грі у відповідь з АЕКом виглядала цілком пристойно, і тільки жахлива невдача (або, інакше кажучи - погана реалізація) завадила отримати більш пристойний результат. Так буває. Видно, що Олександр Кучер із командою працює, і кудись він її виведе вже найближчим часом. Тож, сподіваємось, противнику не варто розраховувати на легкі очки у матчах з українською командою.
Але, у будь-якому разі, чого б він далі не досяг, 'Вадуц' цікавий як прецедент. І він, і косовський 'Балкані' (теж пробився до групової стадії) доводять своїми успіхами, що Ліга конференцій таки створює шанси представникам малих футбольних держав. Тобто виконує ту роль, заради якої її вигадували. Навряд чи тут на 'Вадуц' і 'Балкані' чекають особливі фанфари - все одно трофей розігруватимуть представники більш серйозних країн. Але для Ліхтенштейна чи Косова і вихід до групового турніру – як перемога у Лізі чемпіонів. Привітаємо ж їх із цим та порадіємо за прецедент, корисний для всього футболу загалом!
