Головний тренер «Шахтаря» Ігор Йовічевіч прокоментував перемогу над «Чорноморцем» 2:1 в 4-му турі УПЛ.

– Містере, після перемоги в матчі Ліги чемпіонів як налаштовували команду на гру?
– Команда й тренерський штаб усвідомлювали, що буде важко після такого емоційно та фізично виснажливого матчу Ліги чемпіонів грати в УПЛ. І сьогодні вийшов справді складний поєдинок, який ми ламали завдяки характеру. Билися, хоч і не мали стільки емоцій та агресивності, надто на другому м'ячі в центрі поля в першому таймі. «Чорноморець» вийшов дуже зарядженим: видно було їхнє агресивне ставлення до матчу, й вони нас перегравали за емоціями, скажімо так. Атиповий футбол: персонально сам на сам по всьому полю – таке дуже мало команд практикує. Тому ми зробили певну корекцію в перерві. Проте якби з першого моменту Івана Петряка забили гол, то такі матчі виграються з іще більшим рахунком. Я впевнений, що так і було б, тому що це надає впевненості та емоцій, потрібних для результату. Мушу відзначити гарну команду «Чорноморця», гарного тренера. І сьогодні нам справді колективний донецький шахтарський характер допоміг виграти дуже і дуже важкий матч. Це важливі три очки для нас. Наразі можемо трохи відновитися і з цілковитою концентрацією готуватися до гри із «Селтіком».

– Ви кажете, що після перерви були корективи. Що саме хотіли змінити?
– Реагувати більше на гру сам на сам. Бо справді в УПЛ мало хто так грає, як «Чорноморець». Складно адаптуватися. Було б легше, якби ми готувалися так само, як «Чорноморець» – у звичайному мікроциклі. Тоді ми були б свіжішими, було б більше ротації, зміни позицій, була б кращою гра в дриблінгу, сам на сам. Було б більше креативності, адже на 100 відсотків, коли свіжіша голова, ти швидше ухвалюєш рішення. Однак у перерві внесли кілька корективів за позиціями футболістів. Вийшов Лассіна Траоре як форвард, на якого йде м'яч, і він чудово чіпляється спиною, чим значно полегшує гру команди та надає їй упевненості. Ми «копали-копали» – і забили один, забили другий м'яч цілком заслужено, але можу зазначити, що це не була гарна гра. Це треба визнати. Проте іноді, коли граєш не дуже добре, але перемагаєш, то це теж дуже важливий компонент характеру. Не завжди на класі можеш обіграти когось, коли не йде, коли не виходить, однак ти віриш і змагаєшся до кінця – це дало нам сьогодні позитивний результат. І з «Кривбасом», і з «Рухом» у меншості не була настільки яскравою гра, як був більше такий «бандитський» настрій. А потім Бог нагородить за всю ту працю.

– У команди щільний графік, зараз буде матч із «Селтіком». Чи достатньо часу, щоб перезавантажитись і бути готовими?
– Це геть інші емоції. Чудовий опонент із відмінними гравцями, командними діями. Сьогодні вже переключаємося на «Селтік». Гравці хочуть спеціально дивитися повністю матч і глибоко зануритись. Я забороняв футболістам думати про «Селтік», але, знаєте, вони молоді пацани, ми молода команда, і не навмисно, а десь у підсвідомості вони думають про те, що за чотири дні є матч у Лізі чемпіонів. І, можливо, десь вони поділили концентрацію на сьогоднішню гру. Не можу їм ні в чому дорікнути – це нормальний процес. А ми повинні навчити їх, коли будуємо команду, що після ЛЧ і виплеску енергії треба вміти на такому ж високому рівні грати в чемпіонаті. УПЛ – основа нашого процесу, адже це марафон, стабільність, емоційна рівновага. І я прошу команду, щоб вона завжди грала регулярно й стабільно. Тоді зможемо сказати, що ми маємо команду, яка може досягти найвищих цілей.