Крилата фраза засновника сучасного олімпійського руху П'єра де Кубертена "О спорт, ти – мир!" з кожним роком втрачає свою актуальність. Вже наївно сподіватися, що проведення Олімпіади здатне хоча б на кілька тижнів зупинити військові дії на планеті. Тепер у розпалі зовсім недоречна з погляду здорового глузду дискусія - за яких умов спортсмени, які представляють країну-агресора, можуть брати участь в Олімпіадах?

Здавалося б відповідь очевидна - ні за яких. Однак Міжнародний олімпійський комітет несподівано для багатьох почав шукати правові лазівки, припускаючи, що російські спортсмени зможуть поїхати на найближчу Олімпіаду-2024 у Парижі, але в нейтральному статусі та публічно засудивши війну. Прямо зараз цю ситуацію "обкатують" у тенісі, чим створюють для пропагандистів такий необхідний прецедент.

Що ж, якщо говорити про прецеденти? Чи багато російських спортсменів привселюдно засудили військову агресію своєї держави? Можливо, якось непомітно покаялися олімпійці, які взяли участь у відверто провоєнному заході в Лужниках, який відбувся вже після початку масштабної агресії в Україну? І головне – що ж такого сталося, що підштовхнуло МОК у принципі розпочати таку дискусію?

Тим часом Україна продовжує приймати на себе щоденні удари окупанта. Гинуть люди, стираються з лиця Землі цілі міста, руйнуються об'єкти інфраструктури, зокрема спортивної. В умовах, коли українські спортсмени просто не мають можливості безпечно тренуватися вдома, питання про повернення росіян на великі спортивні арени виглядає непрямим виправданням тих злочинів, які чинить Росія стосовно України, а пропоновані МОК компроміси - виправданням війни.

Спільно з Parimatch ми закликаємо всю спортивну спільноту всіх, хто поділяє олімпійські та загальнолюдські цінності, не допустити повернення російського спорту на міжнародну арену.

#stoprussiansport