Хусрав Тоїров став 46-м представником Середньої Азії у найвищому дивізіоні українського футболу. П'ять країн, які становлять цей регіон, брали участь у наших справах дуже нерівномірно. Terrikon.com досліджує внесок кожної з них...

Казахстан - 18 футболістів

Найбільшу колонію в Україні організувала найбільша країна регіону, яка формально відноситься до футбольної Європи, але географічно представляє все-таки бiльш Азію, де знаходиться 86 відсотків її території. І сприймається вона, без образ, як Азія, з усіма своїми приємними нюансами.

Казахи перейшли Україні 'у спадок' від СРСР - у 'Дніпрі' останнього союзного складання виступали Антон Шох та Євген Яровенко, які народилися в цій республіці. З тих, хто приїхав до нашого чемпіонату пізніше, найвідоміші – Віталій Абрамов та Дмитро Непогодов. Взагалі треба визнати, що переважна більшість казахстанських легіонерів мають слов'янські прізвища.

На їхньому фоні ми можемо виявити лише одного етнічного казаха. Це Фанас Салімов, який теж розпочинав ще в радянському чемпіонаті. У 1991 році він був гравцем 'Кайрата'. Але потім доля занесла його до 'Ворскли', з якої він перейшов до тернопільської 'Ниви', а потім пограв ще в миколаївському 'Евісі' та 'Кривбасі'. Загалом у Вищій лізі він провів 101 матч, тобто слід залишив чималий, хоч і не сказати, що був такий вже помiтний.

Після 'нульових' казахстанці в УПЛ практично не з'являлися, але зараз один є. Щоправда, дуже відносний. Це воротар 'Чорноморця' Дмитро Непогодов, уродженець Києва, який став громадянином Казахстану лише у 2018 році. До речі, з 18 футболістів цієї країни, які будь-коли грали в елітному українському дивізіоні, рівно половина протягом кар'єри мали і українське, і казахстанське підданство. Висновки з цього можна робити які завгодно.

Узбекистан - 14 футболістів

У цій групі гравців людей з азіатськими прізвищами вже набагато більше, але найвідоміші все одно інші - київський динамівець Максим Шацьких та Віталій Денисов, який із 2006 по 2013 відіграв у 'Дніпрі'. Обидва були фігурантами збірної Узбекистану - і дуже помітними фігурантами. Денисов, наприклад, провів за неї 72 матчі.

З недавніх часів ми можемо пригадати двох не настільки помітних гравців. Це Санжар Турсунов із 'Ворскли' та Бобур Абдихоліков із 'Руху'. Перший то з'являвся, то зникав у полтавському клубі з 2013 по 2017, другий з'явився у львівському 'Русі' у сезоні 2020/21 (але на жаль, так і не зіграв жодного матчу).

Якщо все порахувати, то виходить, що узбецький гольовий внесок в український футбол - найістотніший. Один Шацьких за свою кар'єру набив у наших краях 171 гол (у 'Динамо', 'Арсеналі' та 'Говерлі') - більше, ніж гравці решти середньоазіатських країн, разом узяті.

Туркменістан – 8 футболістів

Ця країна жодної помітної людини в чемпіонаті України так і не змогла висунути. Всі вони були на других ролях, всі з'являлися у складах епізодично та недовго. Найбільш 'довгограючим' став Гуванчмухамед Овеков, який у 2001 був взятий київським 'Арсеналом' і протягом наступних семи років перебував у ротації таких клубів, як 'Ворскла', 'Зоря' та 'Харків'. За весь цей час він з'явився на полі 57 разів та забив 3 голи.

Але з Туркменістаном пов'язана одна цікава історія. 1998 року тренером збірної цієї країни був українець Віктор Пожечевський. Для зміцнення складу він умовив приєднатися до його команди цілу групу співвітчизників – Сергія Чуйченка, Романа Бондаренка, Андрія Зав'ялова, Костянтина Сосенка. Усі вони виступили під прапором Туркменістану на Азіатських іграх, зіграли там 3 матчі та більше до цієї країни жодного відношення не мали. Чи вважати їх представниками Туркменістану у чемпіонаті України? Навряд чи.

Киргизстан - 4 футболісти

Тут все було б теж дуже скромно, якби не одна людина – нападник Віталій Кобзар. Він свого часу ґрунтовно попрацював в українському футболі, з 1996 по 2005 провів за 'Ворсклу' та 'Оболонь' 222 матчі, забив, щоправда, небагато (20 голів), але принаймні на виду залишався постійно. При цьому, незважаючи на прізвище, був гравцем збірної Киргизстану (втім, там не блищав - у його активі лише 5 матчів за цю команду).

Якщо серед футболістів цієї країни ще одна цікава постать – Олександр Агарін. Він з 1993 року і до кінця кар'єри у 2010 році виступав за різні українські клуби (загальною кiлькiстю п'ять). Щоправда, у Вищій лізі зіграв зовсім небагато (9 матчів - у сезоні 1996/97 за 'Ворсклу'). Але в межах Першої ліги відзначився просто фундаментально - 371 матч і 56 голів. Пройти повз такі цифри просто неможливо.

Таджикистан - 2 футболісти

До появи Хусрава Тоїрова, український футбол знав лише одного громадянина Таджикистану. То справді був знаменитий бомбардир 90-х Арсен Аваков. Він залишив рідне Душанбе у 1992 і опинився у шепетівському 'Темпі' (була така команда елітного дивізіону!), а потім у запорізькому 'Торпедо', де й став у сезоні 1994/95 найкращим бомбардиром чемпіонату України (21 гол). Його загальний український баланс – 78 матчів, 29 голів.

Україну він залишив у 1996, і з того часу таджиків у нашому чемпіонаті не було. І ось тепер – з'явився. Хотілося б, щоб пам'ять він залишив не менш значну.