Цьогорічний розіграш Ліги чемпіонів знаменує собою велике повернення Італії відразу у двох площинах. По-перше, власне самих представників цієї країни. По-друге - повернення найєвропейські титулованого її клубу, 'Мілана'. Terrikon.com розглядає і те, й інше...

Повернення Італії

Італія пережила один із найскладніших періодів у Лізі чемпіонів. П'ять років її представників не було у півфіналах та шість - у фіналах. Сумніша ситуація була лише одного разу за весь час існування турніру - у 70-х роках, коли без Італії пройшло 10 фіналів поспіль (тоді домінували німці та англійці). Але ось – дві італійські команди вийшли до півфіналу, причому зустрінуться там між собою, а отже, ми гарантовано побачимо представника цієї країни у фіналі.

Причому це буде хтось із двох міланських клубів. Таке станеться вдруге. Рівно 20 років тому земляки-суперники вже змагалися на стадії півфіналу. Боротьба вийшла запекла, хоч і малорезультативна. Обидва матчі проходили, ясна річ, на 'Сан-Сіро', але в першому випадку умовним господарем був 'Мілан', а в другому - 'Інтер'. Саме це вирішило результат справи. Перший матч приніс нульову нічию, другий – 1:1. За рахунок цього умовно гостьового гола (його, до речі, забив Андрій Шевченко) 'россонери' і пройшли у фінал, де виграли в серії пенальті (вирішальний гол забив знову-таки Андрій Шевченко).

Взагалі, не зайве нагадати, що на двох міланські клуби мають 10 перемог у Кубку/Лізі чемпіонів (7 у 'Мілана', 3 у 'Інтера'). І ще 6 разів команди виходили у фінал, але програвали там (4 – 'Мілан', 2 – 'Інтер'). Взагалі ж, представники Італії утримують загальне третє місце за кількістю перемог у головному євротурнірі (12), поступаючись лише Іспанії (19) та Англії (14). Про це вже якось почали забувати на тлі їхніх скромних результатів у попередні роки, але з'явився привід згадати.

У цьому розіграші клуби з Серії А виступили чудово, утрьох вийшли у плей-офф (втративши на шляху лише 'Ювентус'), утрьох досягли чвертьфіналу - і якби жереб розкидав їх по-іншому, цілком могли б утрьох і у півфіналі виявитися. Але жереб прирік їх на самознищення. З іншого боку, завдяки такому розкладу Італія гарантовано отримує місце у фіналі - а так, хто знає, як би лягла карта...

Повернення 'Мілана'

Тепер - про 'Мілан'. Його повернення вийшло болісним, бо надто глибоким виявилася криза клубу в минулому десятилітті. У сезоні 2013/14, вже починаючи страждати від багатьох внутрішніх хвороб, 'Мілан' засвітився в Лізі чемпіонів, благополучно вилетів у першому ж раунді плей-офф - і зник з радарів. Повернувся лише минулого сезону, але виступив провально - посів 4-е місце у групі. Так собі повернення, прямо скажемо...

У своїй лігочемпіонській історії 'Мілан' пережив кілька піків. У першому розіграші 1955/56 дійшов до півфіналу, за два роки вийшов у фінал. У 60-х двічі вигравав трофей (1963 і 1969). А потім цілих десять років «пішов у підпілля». I до кінця 80-х нічим похвалитися не міг. Але потім протягом 6 років досяг трьох тріумфів (1989, 1990, 1994) і ще двічі вийшов у фінал. Це, безумовно, був золотий період в історії клубу, який і став запорукою його справжньої європейської величі.

У 'нульові' роки 'россонери' додали ще два титули та один фінал. А потім почалася 'сіра смуга'. Починаючи з сезону 2007/08, 'Мілан' щороку успішно долав груповий турнір, але у 5 випадків із 6 зупинявся на стадії 1/8 фіналу. А в тому єдиному випадку, коли вдалося пройти далі, тихо помер на наступному, чвертьфінальному етапі. Таким чином, нинішній півфінальний зліт для клубу із найбагатшим бекграундом став поверненням у минуле 16-річної давнини. У місті виросло ціле покоління, яке на власні очі ніколи не бачило півфіналу Ліги чемпіонів...

Виступ 'Мілана' у нинішньому плей-офф іскрометним за всього бажання не назвеш. Команда проходить суперників насилу - навіть якщо вони перебувають не в кращих кондиціях (як, наприклад, 'Тоттенхем'). У результаті виходить, що два раунди плей-офф вдалося проповзти, забивши в них лише 3 м'ячі. З іншого боку - і пропустили лише один, причому вже на останніх хвилинах другого матчу з 'Наполі'. До цього в плей-офф 'Мілан' грав взагалі 'всуху'.

Це говорить як про міцність оборони зокрема, так і про чудову організацію в цілому. Скажімо, у 'Наполі' вдалося виграти насамперед тому, що півзахист 'Мілана' повністю 'перекусив' усі зв'язки суперника, що йдуть у центр поля та з нього. Як наслідок, володіючи м'ячем, жителі півдня не могли діяти в звичній манері, збивалися на індивідуалізм, а зрештою - билися головою об стінку. 'Мілан' в обох випадках показав дивовижну здатність терпіти і чекати свого часу. Ну, і моменти не так тринькав, як суперник.

Чи можна виграти у такій манері весь турнір? Цілком. Але для початку варто зосередитись на півфіналі, де суперник буде з розряду екзистенційних. Міланське дербі - це явище, в якому раціональні роздуми та вчинки відступають на другий план. У півфіналі ми, швидше за все, побачимо щось незабутнє і, найімовірніше, малопередбачуване. Хоча з огляду на манеру суперників навряд чи особливо видовищне...