У неділю закінчується чемпіонат України з футболу. А починався він у шалено далекому, як тепер здається, серпні, коли доля турніру (як і багато іншого в Україні) висіла на волосині. Але ми впоралися і маємо повне право з гордістю озирнутися назад. Що і робить Terrikon.com, пригадуючи всіх тренерів УПЛ, які визнавали найкращими за підсумками місяців...

Серпень-вересень - Юрій Вірт

Це може здатися дивним зараз, але на старті чемпіонату 'Верес' був однією з найуспішніших команд ліги. У проміжку з останніх чисел серпня до кінця вересня команда провела 4 матчі, виграла 3 з них, поступилася тільки 'Дніпру-1', що феноменально стартував, і з 9 очками опинилася на 5-му місці. Найкращим гравцем місяця УПЛ визнала представника рівненського клубу Дмитра Кльця, але всі розуміли, що головний творець цього щастя – головний тренер команди Юрій Вірт.

'Ми важко працювали на зборах. За рахунок самовіддачі та дисципліни на футбольному полі отримали цей результат. Шукаємо свої шанси у контратаках і намагаємось дисципліновано грати перед власними воротами. Так, зараз ми на підйомі. Чотири дні відпочинемо. А потім, повірте, з новими силами працюватимемо повним на тренуваннях. Ми високо підняли планку і опускати її вже не можемо', – коментував успіх команди задоволений Вірт.

Жовтень - Патрік ван Леувен

Результати цього голосування викликали деякі питання. Почати з того, що 'Зоря' у перших двох жовтневих матчах не могла перемогти - зіграла внічию з 'Кривбасом' і зазнала розгрому 0:3 від 'Дніпра-1'. Але потім сталося чудове перетворення – і луганський клуб виграв тричі поспіль із загальним рахунком 8:0. Причому змінилася і гра, з'явилося порозуміння, почав промальовуватися той комбінаційний стиль, який у результаті дозволив 'Зорі' впевнено увійти до призової трійки.

'У нас дуже молодий склад команди, я вже неодноразово про це говорив. Тому ми з тижня на тиждень працюємо щосили. Я дуже радий, що вже якась гра поспіль у нас на нуль, тобто ми не пропускаємо, а тільки використовуємо свої моменти і показуємо свою гру суперникам', - пояснював ван Леувен нюанси успіху. А ще він сказав: 'Зараз дуже важкі обставини, війна. Не лише у кожному місті, а й у кожного клубу свої переживання, тож для кожного футболіста нелегко виходити із позитивним настроєм. Усі хвилюються, але футбол все ж таки відволікає на позитивні емоції'.

Листопад-грудень - Юрій Вернидуб

Кривбас починав жахливо: у перших семи турах - жодної перемоги при чотирьох поразках. 'Президентському' клубу пророкували зліт - а він помирав на дні турнірної таблиці. І здавалося, немає жодного просвіту. Але поступово міцна рука Юрія Вернидуба намацала болючі точки, і до листопада це вже був зовсім інший 'Кривбас'. З початку листопада і до зимової перерви команда, що перетворилася, виграла 4 з 5 матчів, у тому числі - з 'Дніпром-1', що лідирував.

'Перехід від оборони до атаки – те, що ми хотіли побачити. Я дуже радий за кожного з хлопців. За те, що сьогодні вони справді гідні цієї перемоги. Показали, що можуть на рівних грати із лідерами. Залишилося зробити так, щоб вони так само грали і проти інших клубів УПЛ', - говорив після того епохального матчу Вернідуб. В принципі, саме так і вийшло. Його хлопці намагалися грати так з усіма, а зрештою перед останнім туром претендують на єврокубки.

Лютий-березень - Роман Григорчук

Щось дуже схоже, хоч і трохи менш успішне, трапилося з 'Чорноморцем'. Провальний початок, очевидна перспектива на виліт - а потім досвідчений тренер розрулює ситуацію. На початку весни з Григорчуком одесити не програвали більше місяця (2 перемоги та 3 нічиї). Це дозволило їм залишити зону вильоту і вже ніколи до неї не повертатися. Це – насамперед, заслуга тренера, який робив усе у своїй фірмовій манері – серйозно, спокійно, впевнено.

Як завжди, він був дуже критичний щодо своєї команди. Матч з 'Інгульцем' описав так: 'Я не думаю, що це зразок якісного футболу. Це не та нагода. Було багато боротьби, падінь, якось неправильної поведінки футболістів, але це те, про що я навіть не говорив би'. Але легко знаходив виправдання: 'Непросто перебувати на дні турнірної таблиці та прогресувати'. Так чи інакше, результат Григорчук дав, і його оцінили.

Квітень - Патрік ван Леувен

У квітні до лауреатів повернувся 'луганський голландець'. Конкурентів він не мав: 'Зоря' набрала божевільний хід і не віддавала нікому жодного очка. У квітні та травні вона створила 7 перемог поспіль, що дозволило 'відчепити' 'Динамо' в гонці за 'бронзу' і навіть замахнутися на 'срібло'. Багатомісячні муки ван Леувена з постановкою гри дали чудовий результат: 'Зоря' заграла легко, розкуто, динамічно, комбінаційно, все в неї було вивірено та налагоджено.

'У першому колі ми грали нестабільно. Тому зараз дивимося на кожну гру та оцінюємо свої можливості. Цього року вже стали грати стабільніше, у кожному матчі є моменти. Звичайно, ми намагаємося забивати, перемагати та показувати свою гру в кожному поєдинку. Якщо суперник хоче грати так само, як і ми, то вони дають можливість підходу до своїх воріт', - філософствував ван Леувен у тріумфальному для себе квітні.

Травень - Ігор Йовичевіч?

Лауреат останнього місяця ще не названий. Але хіба є сумніви в тому, що ним стане Ігор Йовічевич - людина, яка так підготувала свою команду до кінця сезону, що вона винесла поспіль двох головних конкурентів 'Дніпро-1' та 'Зорю' з однаковим рахунком 3:0?

'11 українців сьогодні грали на полі у складі 'Шахтаря'. Цим можуть пишатися не лише усі вболівальники «Шахтаря», а й усі українські вболівальники. Тому що за рік вони побачили команду, на чемпіонство якої перед сезоном ніхто не ставив і 2 євро. І ми уможливили неможливе. Це абсолютно феєричний сезон!' - сказав Йовічевіч після завоювання титулу. На цьому, мабуть, і поставимо крапку.