Vivat, Academia: про те, як молоді гірники за Україну грають

Молодіжна збірна України формату Руслана Ротаня – команда, сильна своєю єдністю та взаємодією. Але все-таки вболівальнику Шахтаря приємно виділяти в ній особливу роль вихованців свого клубу. Так склалося, що і в 'основі' їх – більшість, і голи забивають майже виключно вони (якщо не допомагають суперники). Terrikon.com вивчає цю обставину та робить відповідні висновки...

Давайте згадаємо авторів усіх наших голів на Євро-2023. Хорватам забивали Олексій Кащук та Данило Сікан. Другий, незважаючи на те, що зараз виступає за 'Шахтар', формувався як футболіст у Житомирі та Львові. А ось Кащук – вихованець донецької академії, нехай і потрапив до неї вже у 16-річному віці з Полтави. Далі. Румуни єдиний гол забили у свої ворота. Іспанці постраждали від ударів Богдана В'юнника та Георгія Судакова. Перший - харків'янин, який встиг пройти закінчення футбольної освіти в 'Шахтарі', другий - теж пройшов через 'Металіст' і завершував молодіжну кар'єру в донецькій академії. У чвертьфіналі з Францією двічі відзначився той самий Судаков і ще раз - Артем Бондаренко, уродженець Черкас, випускник академії 'Шахтаря'. Зрештою, у нещасливому півфіналі знову забив Бондаренко.

Таким чином, бачимо, що переважна більшість голів України - на рахунку гірників, при цьому всі вони народилися не в Донецьку, потрапили до академії 'Шахтаря' не відразу, але остаточно сформувалися саме в ній. Що символізує щільне вростання донецького клубу у тканину загальноукраїнського футболу.

Йдемо далі. У чвертьфіналі після того, як одужав Михайло Мудрик, у Руслана Ротаня сформувався остаточний бойовий склад. У ньому 5 з 11 гравців представляють донецький клуб: крім згадуваних Судакова, Бондаренка та Кащука - ще Анатолій Трубін та Дмитро Криськів, також вихованці клубу. Плюс - Максим Таловерів, ще один виходець з академії 'Шахтаря' (минулого сезону провів у Чехії та Австрії) та Михайло Мудрік (нині - 'Челсі', але всі ми пам'ятаємо, звідки він прибув до Лондона).

Нарешті - ще два запасні: В'юнник, про якого ми вже говорили, а також Олег Очеретько, який народився в Макіївці і пройшов всю футбольну школу в 'Шахтарі'. Разом, як ми бачимо - одразу 9 гравців молодіжної збірної мають те чи інше відношення до донецького клубу.

Успіхи української молодіжної команди на Євро-2023 демонструють очевидний результат роботи академії 'Шахтаря', якій уже 23 роки і яку часто дорікали за те, що вона працює вхолосту. Або, точніше сказати - що вона не дає того 'вихлопу', на який український футбол має право розраховувати з урахуванням вкладених у неї грошей. Пам'ятає свого часу навіть жартували, що вона працює на 'Маріуполь' - пам'ятайте, у своєму старому форматі цей клуб був схожий на відстійник молодих талантів, вихованих у Донецьку. Маса випускників академії розбредалася клубами країни, в результаті більшість так і залишалася в статусі невизнаних геніїв.

Але якщо чесно, академія і була спочатку приречена на критичні відгуки, оскільки від неї очікували дива (ще б - скільки разів вона входила до числа найкращих у Європі), а вона пред'являла світові лише окремих зірок, а решта з боку уявлялася сірою масою. Але, по-перше, навіть у кращих академіях mupa відсоток подальших зiрок досить низький. По-друге, специфічні умови вітчизняного футболу створювали для випускників додаткові труднощі. Скажімо, з академії 'Аякса' можливий шлях нагору ('Реал', 'Баварія' і т.д.), по горизонталі (до чемпіонатів Бельгії, Португалії тощо) і, на крайній край, вниз (Чехія, Угорщина і т.д.). Для молодих випускників 'Шахтаря' вертикаль - майже нездійсненна мрія, з України юний футболіст потрапить до топ-чемпіонату, лише якщо це геній на кшталт Мудрика.

У 2005, коли академію очолив голландець Хенк ван Стее, багато хто саркастично посміхався, слухаючи його заяви типу 'Нас орієнтують на швидкий результат, а ми хочемо готувати футбольні особистостi, що потребує часу'. Мовляв, зрозуміло – у такий спосіб іноземець хоче застрахуватися у разі відсутності результатів своєї роботи. Насправді ж, західні академії ніколи і не мали перед собою завдання підготувати таку кількість гравців першої команди до такого терміну. Створити безперебійну систему підготовки – ось що було важливо. З цим завданням академія 'Шахтаря' впоралася.

І це стало очевидно, коли через війну 'Шахтар' втратив легіонерів і був змушений обходитися силами майже виключно своїх вихованців. На диво, виявилося, що вони справляються - минулий сезон для клубу виявився одним із найуспішніших за останнє десятиліття, якщо підсумовувати виступи у всіх турнірах.

Тут – підтвердження високої якості підготовки українських гравців. Причому, звісно, ​​це стосується не лише донецької академії, а й київської та унікальної футбольної школи 'Руху' - коротше, всієї української системи підготовки молодих футболістів. Вона працює чудово, просто національна футбольна специфіка ускладнює юним талантам розвиток кар'єри. Але коли вони отримують справжню нагоду проявити себе - приходять успіхи найвищого рівня (ми ж ще не забули, що наша команда була чемпіоном mupa зовсім недавно?).

І Євро-2023 для українців теж залишиться прикладом чудово проведеного турніру, незважаючи на вчорашній півфінал...