Чотири важкі кроки: чому дає збій система Патріка ван Леувена

Пройшли чотири тури чемпіонату України. 'Шахтар' у них виступив яскраво – але, на жаль, не в тому контексті, який хотіли б бачити вболівальники. Terrikon.com аналізує старт першості у виконанні 'гірників', спостерігаючи очевидні проблеми...

Головною неприємною тенденцією виступів 'Шахтаря' на стартовому відрізку сезону стало 'просідання' у другій половині матчів - усіх без винятку. Голів команда забила за цей час чимало – 8, але лише один із них – після перерви (та й той, на самому початку другого тайму). Найпізніший гол у її виконанні за цей час відбувся на 47-й хвилині. Далі вона лише пропускала.

І пропускала, треба сказати, чимало. У жодному з чотирьох матчів не вдавалося зберегти свої ворота в недоторканності. І у всіх 'Шахтарю' забивали після перерви. У двох випадках це коштувало втрати очок. Як наслідок, донецький клуб - серед найгірших в УПЛ за показниками 'пропущені голи'. Більше – лише у чотирьох команд. Разючий контраст у порівнянні з минулим сезоном, коли 'гірники' мали найкращу оборону, а їхній голкіпер Анатолій Трубін - найбільшу кількість 'сухих' поєдинків.

Можливо, справа саме в цьому - у від'їзді Трубіна за кордон? Почасти, мабуть, так – ми бачимо, що новий основний воротар Дмитро Різник діє не завжди впевнено, припускаючись фатальних помилок, що впливають на результат. Його потенціал добре відомий, немає сумнівів: він подолає те, що йому заважає, і заграє на високому рівні. Але зараз він далекий від своїх сандартів. Хоча тут швидше варто говорити про зниження якості гри всієї оборони, яка своєю розхлябаністю створює воротареві проблеми та позбавляє його впевненості.

Але і для захисту можна знайти виправдання – кадрові проблеми. Центральна зона в трьох стартових поєдинках мала три різні варіанти пари, що діє в ній - незмінним елементом був тільки Микола Матвієнко. В останніх двох турах поруч із ним нарешті діяв один партнер - Дмитро Чигринський. Але назвати це поєднання оптимальною або постійною не хочеться. Зрозуміло, що це міра вимушена, а нервова гра Чигринського не дозволяє поки що розглядати його інакше як 'тимчасовика', яким можна хоч якось закрити кадровий пролом.

Взагалі, звичайно, Патріку ван Леувену не позаздриш - перші ж його кроки на новій посаді супроводжуються такими проблемами з людським ресурсом, що просто жах. Втративши таких ключових людей, як Тарас Степаненко, Георгій Судаков, Валерій Бондар, він змушений конструювати середню вісь тактичної структури з людей, яких навряд чи розглядав як основних. Виходить, що і відпрацювання командної гри (а вона у ван Леувена будується на ідеальному взаєморозумінні) має поки що суто теоретичний характер.

Цим можна пояснити деяку розбалансованість 'Шахтаря' на старті - але як пояснити регулярні провали у другому таймі? За післяматчевими висловлюваннями тренера можна подумати, що вся справа – у недостатній зібраності гравців. У двох останніх матчах - з 'Олександрією' та 'Кривбасом' - команда швидко забивала два голи і потім дозволяла супернику перехопити ініціативу. Після матчу з 'Кривбасом' роздратований голландець звинуватив гравців у тому, що вони були самовпевнені. Але якщо таке відбувається щоразу - чи немає в цьому системної вини тренера?

Манера гри, яку ван Леувен прищеплює своїм командам, дуже трудомістка. Гравці повинні швидко рухатися, постійно відкриватись, активно переміщати м'яч. Такий веселий футбол потребує фундаментальної фізичної підготовки. Сумнівно, що у ван Леувена була можливість закласти необхідну базу, на якій виник би такий чудовий результат, якого він досяг у минулому сезоні із зорею. Втім, варто згадати, що і 'Зоря' на старті попереднього чемпіонату теж мала проблеми з результатом.

Система ван Леувена складна, і її розуміння вимагає часу. Просто в Шахтарі цей інкубаційний процес ускладнюється ще й додатковими обставинами, через які тренер ніяк не може зібрати на полі нормальний склад. Але, може, є проблеми також психологічні властивості, які заважають ван Леувену знайти потрібний контакт із гравцями? Про це нам не розкажуть - але мимоволі про це думаєш, спостерігаючи, як команда з гри в гру впадає в "самовпевненість".

Звичайно, нічого страшного ще не сталося. Очкові втрати не настільки великі, щоб можна було робити з цього проблему - особливо на тлі невдач інших фаворитів. Справжня боротьба за титул ще не починалася, і сенсаційна верхівка турнірної таблиці - запорука того, що в цьому чемпіонаті стартовий відрізок не є показовим (про причини чого можна сперечатися). А ось європейські перспективи 'Шахтаря' турбують значно більшою мірою. До старту групового турніру Ліги чемпіонів стало менше місяця, а команди, здатної там конкурентно боротися, ми поки що не бачимо. І тренеру знадобляться воістину титанічні зусилля, щоб її створити за тижні, що залишилися.

Саме тому критично важливі найближчі два тури (до міжнародного брейку). Тут остання можливість для ван Леувена збалансувати команду. Далі йому доведеться працювати вже в оперативному режимі, вносячи поправки на ходу - а це у нього поки що виходить не дуже...