Відновлюється чемпіонат України з футболу - один із найхимерніших за останній час, якщо мати на увазі розстановку команд у верхній частині таблиці. Дебютант 'Полісся' хвацько схопився на друге місце - коли таке бувало... А справді, коли? Terrikon.com підняв архіви та виявив пару випадків, коли зухвалий дебютант після 6 турів йшов у першій трійці...

1995/96: 'ЦСКА-Борисфен'. Армія та гроші

Того сезону армійська команда дебютувала у Вищій лізі. Історія цього колективу була вигадлива. З союзного чемпіонату до чемпіонату України перейшов київський СКА, який за старою доброю пам'яттю включили до складу Першої ліги, але виступив він там абияк і вибув у Другу. Клуб був перейменований, став називатися ЦСКА ЗСУ, але сили йому це не додало, а грошей не було, як і раніше. У результаті новий ЦСКА зазнав чергового зниження в класі. Щоправда, врятувала реорганізація структури чемпіонату. В результаті армійців залишили у Другій лізі, де вони перетворилися на скромного середняка і затихли на пару сезонів.

Тим часом клуб 'Бориспіль', заснований у 1993 році на гроші бізнесмена Дмитра Злобенка і який існував десь у паралельному просторі, прорвався до Першої ліги. І в Міністерстві оборони визрів зухвалий план - об'єднати з ним армійців, щоб одразу отримати шанс боротися за вихід у 'вишку'. Так і вчинили. Виник ФК 'ЦСКА-Борисфен', який за один сезон вдалося провести до головного дивізіону українського футболу.

Гроші Злобенка, поєднавшись з амбіціями міністра оборони Валерія Шмарова, створили 'гримучу суміш' - команду, в якій грали кілька гравців, знайомих усім (на зразок Едуарда Цихмейструка чи Віталія Пушкуци), майбутні зірки (Андрій Гусін та Віталій Рева), а також парочка 'легіонерів', тоді ще екзотичних у наших краях (Мфіло Мафумба із Заїра та Альфонсо Янез Рамірес із Перу). Очолив цю компанію Михайло Фоменко – один із легендарних динамівців. І команда полетіла! Почавши з двох нічиїх, вона потім здобула 4 перемоги поспіль із загальним рахунком 13-2, у тому числі - 4:0 над 'Шахтарем', який тоді хоч і ще не був грандом, але так програвати новачкові явно не мав. І в результаті 'ЦСКА-Борисфен' після 6 турів очолив турнірну таблицю.

Тоді можна було повірити в будь-яку казку – настільки добре виглядала команда Фоменка. Але, звісно, ​​на вершині вона не втрималася. І навіть у трійку призерів не потрапила, фінішувала 4-ю. Але все-таки - дуже непогано для дебютанта! Згодом, щоправда, закінчилися гроші у Злобенка, а нового міністра оборони Олександра Кузьмука футбольний проект не цікавив. І казка закінчилась.

1996/97 - 'Ворскла'. Гроші та культ

Футбольний клуб з такою назвою був утворений у Полтаві взимку 1984 - через півтора роки після краху попередника, 'Колоса', який тьмяно існував у Другій союзній лізі, але зрештою скотився на дно і помер. 'Ворскла' стартувала з аматорського футболу, за три сезони доросла до професійного статусу, потрапила до української зони Другої ліги, де одного разу ледь не підвищилася у класі. Після утворення незалежного українського чемпіонату полтавців через відсутність будь-яких заслуг включили до Першої ліги. Сказати, що 'Ворскла' там чимось виділялася, було б сильним перебільшенням - три перші сезони вона закінчувала, відповідно, на 4-му, 8-му та 11-му місцях. А потім взяла - і виграла турнір, досить несподівано зробивши крок у 'вишку'. Та ще й з рекордним показником – 103 очки (щоправда, і матчів було зіграно більш ніж пристойно – 42).

Команду підняв тренер, який у Полтаві вважався культовим – Віктор Пожечевський. Це він її очолював останніми радянськими роками, а в роки незалежності виконував у клубі всiляку адміністративну роботу. 1994-го його умовили повернутися до тренерської діяльності - у клубу з'явився спонсор, бізнесмен Володимир Артемов, можна було вже говорити про якусь перспективу. Спонсор допоміг зміцнитись перед стартовим сезоном на найвищому рівні. З київського 'Динамо' орендували чотирьох гравців, які виявилися там непотрібними - їх віддали за умови, що їм платитимуть не менше, ніж у 'Динамо'. Для 'Ворскли' це були космічні зарплати – півтори тисячі доларів (гравці клубу отримували по 300-400). Але Артемов гроші знайшов, і 'Ворскла' стартувала.

Це було щось неймовірне. У першому турі – гостьова перемога над 'Прикарпаттям' 2:0. Далі - з тим самим рахунком над 'Кремнем'. Потім взагалі фантастика: розгром 'Чорноморця' в Одесі 3:0. Тут уже на 'Ворсклу' почали дивитися з інтересом, але прогнозували, що далі вона 'здувається': її чекали ігри з фаворитами, 'Шахтарем' та 'Дніпром'. Але ні – обидва матчі закінчилися з рахунком 1:1! Після чого полтавці обіграли ще й тернопільську 'Ниву' 2:1 – і після 6 турів опинилися на другому місці.

Поступилася 'Ворскла' тільки в 9-й зустрiчi - запорізькому 'Металургу' (0:2). А далі сталося те, що полтавські вболівальники (ті, хто тоді вже хворів), пам'ятають досі і не забудуть ніколи. 'Ворскла' виграла у 'Динамо' 4:3 - стільки кияни у чемпіонаті України ніколи не пропускали. Орендовані динамівці у складі 'Ворскли' просто рвали й метали, намагаючись показати, що дарма їх списали з рахунків. Але головним героєм матчу став найкращий бомбардир команди Сергій Чуйченко, який уже в дебюті поклав дубль чемпіону.

У результаті сезон закінчився для команди Пожечевського 'бронзою', про яку на старті ніхто і мріяти не смів. Так це і залишається найуспішнішим дебютом в історії національних першостей.