У нинішньому чемпіонаті України представлено 15 міст країни. Це – максимальний результат для турніру з 16 учасників. А що було за іншого представництва? У які сезони чемпіонат виходив максимально децентралізованим? Terrikon.com піднімає архіви...

При 12 учасниках

Такий скромний склад чемпіонат України мав у період з 2016 по 2020, коли й дюжину команд для УПЛ наскрести було непросто. І в цей період одного разу (у сезоні 2018/19) сталося так, що у вищому дивізіоні фігурували лише 9 міст (Львів, Донецьк та Київ мали по 2 представники). Це абсолютний мінімум в історії національної першості.

А в сезоні 2016/17, навпаки, за 12 учасників в УПЛ було 11 міст. Тоді Донецьк висунув 'Шахтар' та 'Олімпік', а більше жодних випадків подвійного представництва жодне місто не забезпечило. Зазначимо принагідно, що Донецьк мав і три команди на найвищому рівні - в сезоні 2014/15 ('Шахтар', 'Олімпік' і 'Металург').

При 14 учасниках

Таке наповнення виникало в чемпіонатах України тричі - з 2000 до 2002, потім з 2014 до 2016 і, нарешті, у сезоні 2020/21. У переважнiй більшостi випадків цей пул забезпечувався 12 містами. У першому за хронологією епізоді подвійне представництво забезпечували Київ ('Динамо і ЦСКА) та Донецьк ('Шахтар' і 'Металург'). У другому - Донецьк ('Шахтар' та 'Олімпік') та Львів ('Рух' та 'Львів'). Двічі при цьому команди-земляки опинялися у трійці, а в сезоні 2001/02 показали абсолютно найкращий результат – 'Шахтар' став чемпіоном, а 'Металург' взяв 'бронзу'. Окрім Донецька, більше жодному місту у футбольній Україні не вдалося підняти два своїх клуби у призову трійку під час одного сезону (та й взагалі, за всю історію змагань).

Але щодо максимального представництва міст при 14 учасниках, то історія знає ще більш переконливий приклад - сезон 2015/16, у якому 14 команд представляли 13 міст. Тоді дві команди з одного міста забезпечив лише Донецьк ('Шахтар' та 'Олімпік'). Прикро, що при цьому через війну вони не мали жодної можливості зіграти на рідній землі. Проте формально й офіційно представляли місто, звідки вийшли. В іншому, чемпіонат був максимально розпорошений - фігурував і захід ('Карпати', 'Говерла', 'Волинь'), і південь ('Чорноморець', запорізький 'Металург'), і схід (донецькі клуби із 'Зорею'), і північ ('Динамо' з 'Металістом'), і центр ('Ворскла', 'Олександрія', 'Сталь', 'Дніпро'). Просто дивовижна різноманітність!

При 16 учасниках

Це найпоширеніший чисельний склад найвищого дивізіону чемпіонату України. І найчастіше в ньому були представлені 13 міст. Наприклад, починаючи з 2002 року, таке траплялося 7 разів поспіль. Спочатку це виходило через присутність у лізі трьох київських клубів ('Динамо', 'Арсеналу' та 'Оболоні'). Потім 'Оболонь' випала, але замість неї зайшов 'Харків', який з 'Металістом' склав третю пару земляків - додатково до київської та донецької. А в сезоні 2008/09 виникла ще одна така пара - 'Карпати' та 'Львів', у результаті представництво міст зменшилося до 12. Ніколи більше в елітному дивізіоні не було чотирьох пар земляків.

Щодо зворотної ситуації, то тричі в історії чемпіонатів при 16 командах брали участь 15 міст. Вперше таке трапилося у сезоні 1992/93 – тоді двох представників змогло забезпечити Запоріжжя ('Металург' та 'Торпедо'). У незакінченій через війну першості 2021/22 єдиною парою земляків стали 'Рух' та 'Львів' (на момент зупинки турніру йшли на 11-му та 12-му місці відповідно). Є така й у нинішньому чемпіонаті. Вона з Києва - 'Динамо' та 'Оболонь'.

За 18 учасників

Більше 16 команд вища ліга України збирала рідко, і це було давно, у наївні ранні роки незалежного футболу, коли здавалося, що талантів, вихованих у країні, вистачить на таку кількість команд. Причому представництво мiст виходило майже максимальне – у двох чемпіонатах поспіль на цьому рівні було представлено 17 населених пунктiв.

У сезоні 1993/94 це була вже знайома нам запорізька пара. Виступила вона так собі: 'Торпедо' фінішувало на 13-му місці, 'Металург' - на 16-му, ледь утримавшись у 'вищці'. А ось наступного року виступити їм вдалося набагато краще. 'Металург' піднявся на 9-е місце, а 'Торпедо' взагалі злетіло на 7-е.

При 20 учасниках

Таке сталося лише одного разу – у першому чемпіонаті 1992 року, коли Вищу лігу наповнили по максимуму. Щоправда, поділили її на дві підгрупи по 10 команд, переможці яких розігрували титул. Ось тоді представництво міст у футбольній еліті досягло рівня абсолютного рекорду – 18. Причому серед них було представлено такі екзотичні назви, як Кременчук, Чернівці, Шепетівка.

Логіка при складанні ліги у організаторів, звісно, ​​була - вони орієнтувалися насамперед на підсумки виступу українських клубів у останніх союзних сезонах. У результаті, у них вийшло дві пари земляків – запорізька (її склад ми вже знаємо) та одеська (СКА та 'Чорноморець'). Запорізька вціліла у Вищій лізі і наступного сезону, а ось у одеської не вийшло. СКА зайняв у своїй підгрупі останнє місце, безнадійно відставши від усіх, вилетiв у Першу лігу і звідти вже не піднімався.