⁃ У другому таймі це вже був «Шахтар», команда!! ⁃ А хто тоді був у першому таймі? ⁃ Не знаю…(посміхається)

Яскравим фрагментом післяматчевого інтервʼю нападника «Шахтаря» Данила Сікана хочеться розпочати репортаж з виїзного матчу другого туру групового раунду Ліги чемпіонів проти «Антверпена». А все тому, що він ідеально характеризує, або навіть підсумовує поєдинок. Команду вболівальники побачили по перерві, що це було в першій половині гри ніхто так і не зрозумів.

У матеріалі знайомстві із футбольним Антверпеном ми вам натякали, що здобуті тут очки будуть на вагу діамантів. А зараз пояснення чому така коштовна аналогія. Антверпен - місто через яке проходить 80 відсотків необроблених алмазів усього світу. Такий великий оборот обумовлений тим, що в Антверпені встановлюється ціна на благородні кристали. Ось таким фактом розпочнемо знайомство із містом, а до футболу повернемось дещо пізніше.

Найперше, що варто знати: Антверпен - другий найбільший порт Європи. Тож до набережної обовʼязково слід прогулятись і побачити річку Шельду, а також замок Стен, на даху якого є оглядовий майданчик. Звідти буде можливість поспостерігати за роботою порту. Спойлер - виглядає потужно.

А поки подумки крокуєте уздовж набережної - коротка місцева легенда. Колись в річці Шельда жив велетень Дрюон Антигон, він вимагав непомірну плату з усіх, хто пропливав повз. А тому, хто відмовлявся сплачувати данину велетень відривав руки і кидав їх у воду. Втім одного дня римському воїну Сільвіусу Брабо вдалося його перемогти — він відтяв велетню кисть і також викинув її в річку. Звідси й назва міста - "Hand werpen" - Кинута рука. Ось так телепортом ми перемістились з набережної на головну площу з фонтаном на честь саме цього легендарного римського воїна Брабо. Він знаходиться біля ратуші фасад якої прикрашено прапорами дружніх для Бельгії країн. Цікаво, що українських стягів тут аж два.

Поруч із фонтаном цілком в туристичним обставинах відбулось знайомство із українською парою, що багато років мешкає в Нью-Йорку, але частенько мандрує Європою саме на матчі Шахтаря. Загалом в переддень матчу можна було зустріти багато українців на вулицях Антверпена. Хтось приїхав цілеспрямовано на гру, хтось тут мешкає через війну в нашій країні.

Плавно повертаємось в тему футболу. Як би не носили на руках за підсумками минулого сезону Марка ван Боммеля, станом на зараз в місті немає жодної згадки про те, що він вивів «Антверпен» в Лігу чемпіонів. Загалом у Європі нині така тенденція, що зовнішня реклама матчів практично усюди відсутня. Та про поєдинок ЛЧ у місті всі прекрасно знали. Як результат максимально заповнений «Босейлстедіон». 16 з половиною тисяч вболівальників, 800 з яких фани на офіційному українському секторі. Була і віп-підтримка. На матч в Антверпен приїхав Сергій Сидорчук, який нещодавно перейшов в «Вестерло». Той момент, коли ексдинамівець підтримує «Шахтар». Мав бути на матчі і пристрасний прихильник «гірників», олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики Олег Верняєв. Справа в тому, що нині в Антверпені триває чемпіонат світу з цього виду спорту.

Перекричати місцеву публіку, що співала протягом практично всього матчу, було не просто. Але цілком можливо, як врешті виявились. Гравці чули фанів і вже після гри подякували за підтримку. Вірогідно, запал вболівальників на трибунах та потужна промова від ван Леувена та Степаненка після перерви таки зробили свою справу. Як вище вже зазначив Сікан - у другому таймі на поле вийшла команда. Втім і кінцівка гри відібрала ще кілька нервових клітин. Могла бути нічия. Погодьтесь, після першого тайму багато прихильників були б на неї згідні. Та класика - апетит приходить під час їжі. А тут без фарту нікуди - він теж повернувся - із радістю та надією в голосі видихнув ситуацію Степаненко, який точно б себе корив за нічийний підсумок.

З легкою усмішкою на обличчі залишав арену «Антверпена» Патрік ван Леувен. Всі в курсі, як у пресі шукали заміну нідерландському наставнику буквально перед грою. Натомість спортивний директор "гірників" Даріо Срна ще за день до матчу в неформальній розмові наголосив - команда в порядку. «Шахтар» не те, що готовий тримати удар, «Шахтар» - готовий давати бій. Схоже, про це згадали всі. І футболісти, і вболівальники, і вся українська спільнота.

Що ж, варто продовжити тенденцію в Барселоні 25 жовтня. А поки можна насолодитись хоч і нервовою, але такою важливою і натхненною перемогою.