Прибрати третього: перемоги Шахтаря, які призводили до відставки тренерів Динамо

Мірча Луческу залишив 'Динамо', не доопрацювавши до кінця контракту, і вийшло все максимально символічно - 'поховав' румунського патріарха клуб, якому він віддав набагато більше. Це вже третій випадок у сучасній історії, коли поразка від 'Шахтаря' стає причиною відставки головного тренера 'Динамо'. Terrikon.com аналізує їх усі...

2012 - Юрій Сьомін

Російський тренер йшов із ганьбою. Ну, тобто як? У клубній історії він таки залишився як людина, яка здобула з 'Динамо' золоті медалі чемпіонату України (2009), і цей успіх скрасив болiсну поразку від 'Шахтаря' у півфіналі Кубка УЄФА. Потім він повернувся до 'Локомотиву', але всього на рік. 2010 року Ігор Суркіс вирішив повернути його до Києва, і це вже була зовсім інша історія. Сьомін зміг додати до своїх титулів перемогу в Суперкубку України 2011, але гри не було, команда ставала дедалі гіршою, і його відставка не стала громом серед ясного неба – вона назрівала.

Сезон 2012/13 'Шахтар' розпочав блискуче, перше коло пройшло взагалі без втрат. А 'Динамо' зашкутильгало вже невдовзі після старту. У 6-му турі програло 'Ворсклі' 0:1, а у 8-му було бито 'Шахтарем' на 'Донбас Арені' 1:3. Суркіс витерпів і це. Але далі сталося щось неймовірне. 18 вересня 'біло-блакитні' пережили розгром від ПСЖ 1:4 у Лізі чемпіонів, а через п'ять днів з таким самим рахунком були приниженi 'Шахтарем' в 1/16 фіналу Кубка України. Тут уже президент не витримав...

Сам Сьомін згодом коментував це з розумінням: 'Іноді відставка буває зрозумілою - як, наприклад, вдруге в 'Динамо'. Ми програли 'Шахтарю', і я не полетів із командою в одному літаку до Києва. Був настільки засмучений, що вирушив до Москви. Емоції президента клубу можна зрозуміти'.

2014 - Олег Блохін

Наступним тренером 'Динамо' став Олег Блохін - легенда клубу, але дуже непроста людина, з якою у Суркіса стосунки не надто складалися. І переговори про роботу на чолі команди йшли теж складно, з небажаними кроками до консенсусу з обох боків. Зрештою домовилися. І що ж? Сезон 2012/13 'Динамо' закінчило на 3-му місці, 'пролетівши' повз Лігу чемпіонів. Це здавалося катастрофою. Але наступного сезону справи пішли ще гірше.

16 квітня 2014 року на своєму полі 'Динамо' програло 'Шахтарю' 0:2. Це була вже 6-та поразка киян у тому чемпіонаті, і вона опустила команду на 4-е місце. На післяматчевій прес-конференції Блохін був стислим: 'У мене всього два слова. Я йду у відставку. Це мені зараз передали. Все дякую! Решта питань до президента клубу'. Трохи згодом факт було підтверджено на офіційному сайті клубу, причому пояснення було дано безжальне: 'За незадовільні результати команди'. Паралельно Суркіс заявив, що жодної компенсації Блохін не отримає - мовляв, нема за що.

Все могло статися дещо раніше - наприкінці 2013. Тоді, після поразки від 'Зорі', чутки про відставку Блохіна циркулювали дуже активно. Клуб заспокоїв пристрасті, заявивши, що тренеру надається ще один шанс. Але навесні була поразка від 'Дніпра' - одного з конкурентів у боротьбі за призові місця. Матч із 'Шахтарем' ставав питанням життя чи смерті. І 'Шахтар' вже постарався 'закопати' Блохіна. А головним 'могильником' став Луїс Адріано, який зробив дубль ще в першому таймі.

2023 - Мірча Луческу

Ера Луческу в 'Динамо' виявилася досить короткою - три з невеликим сезону. З них перший – тріумфальний: довгоочікуване повернення титулу чемпіона плюс Кубок України плюс національний Суперкубок. І це все. Більше він нічого не зміг виграти. І якщо за усічений чемпіонат 2021/22 пред'явити йому нема чого, то минулий сезон був повністю провалений. Спочатку - ганебний виступ у групі Ліги Європи (5 поразок та нічия у 6 матчах з такими суперниками, як 'Ференбахче', 'Ренн' та кіпрський АЕК). Потім – 4-е місце у чемпіонаті України.

Виправдання Луческу були стандартними - складності воєнного часу, постійні роз'їзди та молодий склад. Може, незважаючи на це, його звільнили б після минулого сезону, але літній тренер потрапив до лікарні, переніс операцію на хворій нозі... Ну, як тут було звільняти? Крім того, як писали знаючі люди, достроковий розрив контракту спричинив би виплату дуже серйозної компенсації. Загалом, так чи інакше, Луческу залишився і розпочав черговий сезон.

У чемпіонаті України справи начебто пішли непогано - 5 перемог у 6 матчів, і гра була, і голів забивалося багато. Щоправда, у Лізі конференцій (виступ у цьому турнірі для радикальних уболівальників виглядав принизливим) вийшов черговий європейський провал – навіть у групу вийти не вдалося. Залишалася можливість реабілітуватися в УПЛ. Але жовтень став чорним місяцем для Луческу - поразки від 'Полісся' та 'Дніпра-1', нічия з 'Колосом'. Матч із 'Шахтарем' міг спокутувати всі ці невдачі та продовжити агонію. Але доля розпорядилася жорстко. У матчі з 'Шахтарем' 'Динамо' свої шанси не використало, хоча мало, а 'Шахтар' - навпаки, створив небагато, але гол забив. І Луческу вирішив не продовжувати, ставши черговою київською жертвою 'Шахтаря'. Клубу, в який румунський тренер вклав стільки сил - і фізичних, і душевних...