Напередодні матчів з 'Динамо' та 'Барселоною' 'Шахтар' став об'єктом уваги журналістів англійського видання The Guardian. Поспостерігавши за життям команди, поговоривши з гравцями та адміністраторами, британські гості виклали побачене та почуте у великій статті, заголовне фото якої – загорнутий в український прапор Тарас Степаненко перед виходом на 'українське класико'...

Кореспонденту The Guardian Ніку Еймсу пощастило - він побачив 'Шахтар' на переломі, після приходу нового тренера Маріно Пушича, який потрапив 'з корабля на бал' і відразу поринув у атмосферу найвідповідальніших ігор. Еймс спостерігав на тренуванні 'гірників' на базі 'Святошин' під Києвом - його вразила енергія Пушича, його заклики 'працювати на зношування' і 'померти один за одного' на полі. 'Якщо ви принесете в гру та енергію, і якість, ваш рівень постійно підвищуватиметься', - каже Пушич своїм гравцям, які тільки починають пристосовуватися до його манери менеджменту та його футбольної філософії.

Що ще вразило Еймса на базі 'Святошин' – так це сліди від російських обстрілів, що залишилися з весни 2022 року на будівлі тренерської. Там ще була історія, що один з уламків шибки встромився у фотографію Роберто Де Дзербі - якраз на рівні грудей італійського тренера...

Британський журналіст зазначає, що Пушичу та його асистенту Маріо Станичу легко зрозуміти гравців 'Шахтаря', відірваних від міста, яке представляє їх команда. Пушич і Станич - боснійці, які пережили мінливості війни і були змушені залишити батьківщину. 'Половина тебе грає у футбол, а інша половина сподівається, що ти повернешся і житимеш своїм життям', - ділиться своїми почуттями Станич.

Клубний адміністратор Віталій Хлівнюк розповідає про складнощі логістики, пов'язані з неможливістю літати з території України. Згадує, як важко доводилося після 2014 року, коли команда блукала по всій Україні. Але виявилося, що може бути ще гіршим. 'Минулого сезону ми проводили по 12, 13, 14 годин в автобусі. І тепер я бачу, що психологічно вони готові: коли ми прилетіли до Барселони, я не побачив жодного сліду втоми. Вони звикли до життя в дорозі', - каже Хлівнюк.

'Живемо, ніби ми постійно на зборах', — з усмішкою каже Тарас Степаненко. - 'Але енергію підтримувати легко. Ми відвідуємо солдатів у шпиталі та розуміємо, наскільки сильні ці люди. Вони віддають найдорожче, що є у житті: своє здоров'я. І ти розумієш, що як футболіст маєш привілей грати за межами України. У мене троє синів, і я хотів би, щоб вони побачили, як їхній батько робить щось хороше, щоб захистити країну і допомогти їй. Це те, що мене мотивує'.

А 21-річний Георгій Судаков - нова європейська зірка, який, за прогнозами Еймса, скоро принесе до клубної скарбниці чергові трансферні мільйони - згадує, як переживав минулої осені, коли Київ жорстко обстрілювали і тут перебували його дружина та маленька донька, а він був у черговому футбольному від'їзді.

'Найголовніше - не забути про реальність. Коли ти бачиш вогні, що горять, машини на вулицях, ресторани, що працюють, - тобі здається, що все окей. Але нічого не окей, насправді', – каже Хлівнюк.

Під час війни старі вороги іноді стають друзями. Еймсу важко зрозуміти весь бекграунд протистояння 'Шахтаря' та 'Динамо', матч яких він спостерігав, але як уболівальник він чудово розуміє сенс дербі. Деякий фактаж йому ще й додатково пояснили: як 'Шахтар' обіграв киян у півфіналі Кубка УЄФА, як Степаненко викликав обурення київських фанатів, показавши їм клубну емблему на 'класико' у 2016. Але зараз ця ворожнеча відступила на другий план. Перед матчем на брівці обійнялися колишні 'смертельні вороги' Дмитро Чигринський та Олександр Алієв. А Степаненко каже: 'Тепер уже не так, як раніше. Колись були сварки та скандали, але я не думаю, що у воєнний час між командами можливе таке. Це все ще суперництво, але наші прихильники борються в одних і тих же батальйонах, і ми всі об'єднані одним і тим самим'.

А після матчу в роздягальні 'Шахтаря' з'явився Мірча Луческу, тренер противника - 'завжди шоумен', зазначає Еймс. Звертаючись до гравців, літній румун каже: 'Ніколи не забуду роки, проведені в Донецьку з цією командою', - і зриває загальні оплески. На той момент ще було невідомо, що він вирішив завершити свою 44-річну тренерську кар'єру...

Уже наступного дня 'Шахтар' вирушив у дорогу, на матч Ліги чемпіонів. Британський кореспондент описує, чим займалися футболісти у дорозі. Хтось грав у карти. Судаков подивився фільм Netflix про Девіда Бекхема, зворушився до сліз і взявся за книгу мотиватора Ніка Вуйчича. Степаненко, який нещодавно подужав працю класика-економіста Адама Сміта 'Багатство народів', зібрався продовжити вивчення іспанської (цікаво, навіщо?).

Стаття закінчується абзацом, не позбавленим патетики:

'Осінь стане зимою, і кольори зміняться, але 'Шахтар' набув стабільності, про яку мало хто може мріяти. 'Підтримка, яку ми надаємо один одному, - одна з найважливіших речей для мене', - каже Степаненко. - 'Час, проведений один з одним, робить нас ще сильнішим. Саме тому ми у такому хорошому стані. Це дух нашої команди'.