Перемогою у Клубному чемпіонаті свiту Манчестер Сіті закрив божевільний рік, протягом якого виграв п'ять титулів. Тепер команда має все, що тільки можна мати, окрім титулів переможців Ліги Європи та Ліги конференцій (які навряд чи збираються мати). Її тренер Пеп Гвардіола також зібрав тут усе. Виникає питання: що далі, які стимули можна знайти в такій ситуації? Terrikon.com намагається це зрозуміти...

Чотири чемпіонські титули поспіль

За всю історію чемпіонату Англії – хоч у форматі АПЛ, хоч раніше – ніхто не вигравав титул чотири сезони поспіль. Та й хет-трик – явище в англійському футболі рідкісне. За 135 років це вдавалося лише чотирьом клубам: Хаддерсфілду, Арсеналу, Ліверпулю і Манчестер Юнайтед. Ах, ну так, тепер до цього пантеону приєднався і Манчестер Сіті. Титул, завойований у травні цього року, став третім поспіль. Якщо вдасться ще раз, 'містяни' увійдуть в історію, зробивши те, чого нікому ще ніколи не вдавалося.

Здається, що жодного іншого стимулу Гвардіола вигадати для себе вже не може. Втім, він - людина специфічна, вона до кожної гри ставиться як до вирішальної, і при такому підході може тренувати скільки завгодно. Іти, принаймні, поки не збирається. Нещодавно, коли його про це запитали на прес-конференції, відповів у властивому собі стилі: 'Якщо господарі не звільнять, ще попрацюю'. Контракт у нього – до літа 2025 року.

Дві требла поспіль

І цього теж ніхто не робив. Більше того – за всю історію англійського футболу лише одній команді вдавалося зібрати требл. Вгадайте, кому? Звичайно, Манчестер Юнайтед - у незабутньому 1999 році. Для Сіті було принципово важливо повторити успіх земляків, а перевершити - тим більше привабливо. Для цього можна і постаратися, в цьому - надзавдання для Гвардіоли, щоправда, коротке, до наступного літа.

Вилитівши із Кубка англійської ліги, 'містяни' можуть зосередитися на трьох турнірах. У Кубку Англії справжня боротьба розгортається із січня. У чемпіонаті становище не блискуче (четверте місце з відставанням в 5 очок від лідируючого Арсеналу), але Сіті, бувало, і з найгірших вибирався колотнеч. У Лізі чемпіонів усі – в руках команди Пепа: суперник у першому раунді плей-офф – Копенгаген, самі розумієте, більш ніж підходящий. Коротше, требл виглядає не так фантастично, як здається. До речі, на початку грудня Пеп запустив фразу, що, мовляв, піде, якщо требла не буде. Жартував, мабуть.

Більше титулів, ніж у Алекса Фергюсона

Важко собі уявити, до якого клубу він може піти. Не розглядатимемо MLS і Саудівську Аравію - навряд чи його туди можна заманити навіть смарагдовими розсипами. Що у Європі? Як цікавий експеримент - можливо, Серія А, де Пеп ще пробував свої сили. Він зібрав усі титули у трьох топ-лігах континенту. Зробити це в четвертій (неважливо, в якому клубі) - так, цікаве завдання, нехай і змагальний рівень в Італії - не той, що в англійської.

З інших варіантів можна подумати про Барселону. Завершити тренерську кар'єру там, де починав – гарний жест. У 2017 Пеп говорив, що ніколи не повернеться до Барсу як тренер ('Цей період для мене закінчився') - але тоді клуб мав іншого президента, який Гвардіолi був антипатичним. Нині він може думати інакше. Минулого року він казав: 'Я повернувся б до Барселони, якби це було необхідно. Якщо наші шляхи знову переплетуться, ми зробимо це, але тільки природним чином'. Погодьтеся, це вже відкриває ворота можливостей. Може, в якийсь момент 'стане необхідно'?

В обох випадках - і в Серії А, і в Барселоні - він зможе виграти багато титулів. Нині у нього – 37 за кар'єру. Рекорд серед тренерів – у Алекса Фергюссона (49). Перевершити це немислиме досягнення - ось ціль, яка може змусити Пепа рухатися далі.

Рекорд з перемог у Кубку англійської ліги

Ну, а що Манчестер Сіті? Щоб знайти якусь хвилюючу перспективу для клубу на ближньому обрії, треба постаратися. За кількістю титулів чемпіона Англії найкращі – безнадійно далеко: МЮ – 20 титулів, Ліверпуль – 19 (у Сіті – всього 9). Схожа картина – у Кубку Англії: Арсенал – 14, МЮ – 12, Сіті – 7. Років через 15-20, може, 'мiстяни' і зможуть атакувати ці досягнення, але це вже буде неактуально для всіх, хто зараз причетний до команди.

Що ще лишається? Наприклад, Кубок англійської ліги. Тут у Сіті є можливість стати найкращим за всю історію: клуб має 8 перемог, а рекордне досягнення Ліверпуля - всього на одну більше. Щоправда, цього сезону ця кількість може збільшитися на одну ('червоні' вийшли до півфіналу і, окрім Челсі, серйозних суперників не передбачається). Але все одно найближчими роками нинішній склад Сіті може постаратися вийти вперед у списку переможців Кубка ліги. Так собі ціль, прямо скажемо - трофей до тих, що цінуються, не відноситься. Але яка вже є...

А інші цілі для Сіті вигадати просто неможливо. Ця дивовижна команда вже взяла безліч вершин, і з кожною наступною зменшується кількість можливих мрій. Залишається тільки побажати їй довше залишатися у статусі кращої команди свiту. Зрештою, це також може стати метою!