Півзахисник Динамо Володимир Бражко розповів клубній пресслужбі про своє відновлення після хвороби. Він пропустив два останні матчі киян – проти Миная та Полісся.

- Уболівальники цікавляться, куди подівся Володимир Бражко, розкажіть, що сталося?
- Я хворів, був вдома, протягом п’яти днів не вставав з ліжка, мав непросту хворобу та високу температуру. Ускладнення розповсюдилося на ніс, тому пропустив певний час. Але зараз вже все добре, я продовжую тренування, почуваюся «свіжим» (посміхається). Дуже сумував за командою та за футболом.

- Схоже, займаєтеся з хорошим настроєм?
- Звісно. Повторюся, дуже сумував, а матчі команди дивився лише по телевізору.

- Коли можна очікувати на ваше повернення не лише до тренувань, а й на футбольне поле?
- Сподіваюся, вже у наступному турі. Це рішення тренера, подивимося, як буде.

- Наскільки важко дивитися матчі Динамо, не маючи можливості грати?
- Звісно, дуже хвилювався. Коли виходжу на поле, хвилююся менше, адже розумію, що можу допомогти команді своїми діями. А коли спостерігаєш з трибуни, нічим не допоможеш. Тому переживав. Але хлопці молодці, два матчі зіграли впевнено та заслужили перемогти.

- Чи вам незвично бути у ролі глядача?
- Так, дуже. Навіть не знав, куди потрібно йти на трибуні (посміхається).

- Що хотілося підказати чи порадити партнерам, які були на полі?
- Там є, кому підказати – і більш досвідчені хлопці, і тренери. Вважаю, вони усе зробили правильно та добре зіграли. Дуже радий, що вдалося здобути дві важливі перемоги.

- Вас все частіше у ЗМІ називають українським Джудом Беллінгемом. Як до цього ставитеся, та чи готові бути козирем команди, як він?
- (Посміхається) Я вас прошу, не називайте мене так. Я Вова Бражко, і все.