Ручна робота: як Луїс де ла Фуенте виліпив збірну Іспанії
Тріумф збірної Іспанії на Євро-2024 став плодом зусиль багатьох людей, але серед них Луїс де ла Фуенте, ймовірно, таки головний. Саме він створив команду, якої б без нього просто не існувало. Terrikon.com спостерігає за цим дивовижним процесом, який не має аналогів в історії футболу...
Коли ми пишемо - 'не має аналогів' - ми знаємо, про що говоримо. Ще ніколи і ніде один і той самий тренер не приводив до успіху у великих турнірах спочатку юнацьку, потім – молодіжну, і у підсумку – головну збірну однієї й тієї ж країни. Де ла Фуенте зміг. І в цьому є залізна логіка і приголомшлива послідовність. Той склад, який оперував на полях Німеччини влітку 2024 року, виплеканий тренером, починаючи з 2013 року, коли Королівська іспанська футбольна федерація запросила його попрацювати з командою U-19.
На той момент де ла Фуенте практично нічого собою не являв. Робота з молоддю Атлетіко Більбао, в якому колись грав захисником. Потім - проба самостійного керівництва клубом Прімери, Алавесом, звідки його звільнили за три місяці за незадовільні результати. Стало ясно, що для дорослого футболу він не дозрів. Але його методи роботи із молоддю вражали. За Луїса замовили слівце - і він отримав юнацьку збірну країни.
Що це за методи? Вони прості. Мова не про якісь ігрові концепції та схеми. Мова про психологію та мотивацію. "Я - виходець із нижчих верств, я розумію, як важливо для хлопця отримати шанс. Я намагаюсь його дати. Я знаю ціну тяжкої праці, тому, даючи шанс, я пояснюю, що його не зловиш, якщо не докладеш максимум зусиль. Моє завдання – забезпечити хлопцям і те, й інше. І якщо ми розуміємо один одного, у нас все виходить", - пояснював свій принцип де ла Фуенте.
Ці слова він вимовляв вже після того, як збірна Іспанії U-21 стала чемпіоном Європи, а він сам – визнаним майстром роботи з молоддю. Після того, як його мотиваторські навички вже не викликали жодного сумніву. До цього йому ще треба було прийти.
Втім, багато часу становлення Луїса не зайняло. Вже за два роки він зі своїми хлопцями виграв чемпіонат Європи U-19. Фінал був узятий у Росії без питань, 2:0, з голами Борхі Майораля та Матіаса Науеля. У тій команді також грали Родрі, Мікель Меріно, Марко Асенсіо, Дані Себальос. До тріумфу на дорослому Євро де ла Фуенте залишалося ще 9 років, але його команда вже почала створюватися. Щоправда, ми бачимо деякі з цих прізвищ у нинішньому чемпіонському списку?
Якби Луїс тоді міг знати, що зрештою прийме 'фурію роху'! Але нічого такого доля йому не малювала. Він продовжував залишатися там, де був, щоправда, 2018-го його таки підвищили - вручили збірну U-21. З нею йому вийшло ще швидше. За рік молодіжна збірна Іспанії теж стала чемпіоном Європи. У тій команді ми бачимо Фабіана Руїса, Дані Ольмо, Мікеля Ойарсабаля. Теж знайомі за літом 2024 року особи, чи не так?
У тому і полягає магія де ла Фуенте! Постійно перебуваючи біля джерела молодих футбольних талантів, контролюючи їхній прохід у великий футбол, він зміг отримати унікальну можливість оцінити потенціал нового іспанського покоління – та встановити з усіма його представниками довірчі стосунки. Начебто заздалегідь готував собі платформу для приходу до головної збірної. Але ж не готував!
Ручна робота де ла Фуенте була завершена на Олімпіаді в Токіо. Перемогти, щоправда, не вдалося (1:2 від Бразилії у фіналі), але в команді вже були Унаї Сімон, Марк Кукурелья, Мартін Субіменді, Педрі. Склалися майже всі елементи пазла. Залишилося додати тільки вікових гравців, які все-таки були потрібні для підтримки балансу. Такі, як Альваро Мората, Дані Карвахаль, Начо Фернандес, Емерік Ляпорт або (щоб зовсім додати досвіду) Хесус Навас.
8 грудня 2022 року федерація повідомила, що де ла Фуенте займе посаду головного тренера збірної Іспанії, змінивши Луїса Енріке, який пішов у відставку. У червні 2023 року новий тренер привів команду до перемоги в Лізі націй УЄФА, обігравши у фіналі з пенальті збірну Хорватії. У листопаді оформив вихід у фінальну частину Євро-2024 (7 перемог у 8 матчах при різниці 25:5). Тут одразу проступили контури тієї команди, яку світ побачив у червні 2024 року, з двома молодими геніями на краях - де ла Фуенте не побоявся зробити Ніко та Ямаля дійовими особами, і жодні вікові нюанси його не бентежили. І збентежити не могли: за своїм попереднім професійним досвідом він знав, що молоді здатні на диво і видають його, якщо з ними правильно працювати.
Взагалі, де ла Фуенте вільний від будь-яких обмежень при доборі гравців, що блискуче ілюструє історія з Робіном Ле Норманом. Цей захисник отримав іспанське громадянство тільки в червні 2023 року. І відразу ж був включений тренером до складу 'фурії роху', утворивши з Ляпортом дует такої мрії, що краще і не вигадаєш.
Ось так, із найрізноманітніших блоків Луїс де ла Фуенте зібрав команду, яка грає і іспанською (контроль м'яча), і не іспанською (вертикальні закиди та кроси), де є і молоді і не дуже, і технічні і ні. Це дуже схоже на ідеальну команду. Та й хіба змогла б інша видати такий результат, який показала Іспанія на Євро-2023, з її блискучою серією із семи перемог над командами, більше половини яких букмекери називали головними фаворитами турніру?
