Тренер Полісся: Багато речей зараз намагаємось радикально змінити
Єврокубковий дебют Полісся не має бути блискавичним і фатальним. Завадати цьому налаштований Імад Ашур. Головний тренер житомирян точно мав не простий тиждень після першого матчу другого кваліфікаційного раунду Ліги Конференції проти словенської Олімпії (0:2). Двобій проаналізовано, помилки враховано, план дій скореговано. В інтерв'ю Еллі Іванюкович спеціально для Terrikon.com наставник поділився думками щодо прийдешньої гри, оцінив кадровий і моральний стан, а також окреслив далекоглядний вектор розвитку команди. Правильне фокусування на своїх діях - ось головний фокус успішності, який Ашур намагається прищепити Поліссю.
- Тиждень був важким, мабуть. Які головні підсумки аналізу першого матчу з Олімпією?
- До матчу я неодноразово казав, що ми не дізнаємось, де ми є і хто ми є, поки не почнеться гра. Це були не порожні слова. Було багато розмов навколо гри, навколо історичної події, але мені потрібно було більш спокійно сприймати ці речі, адже тільки офіційна гра показує до чого ми готові, не з точки зору взаємодій навіть, а ментально перш за все. Бо тиск цей ніхто не відміняв і потім він вплинув безпосередньо вже на рішення в моменті. Так, дуже прикро, що ми припускались зайвих епізодів, де ми звільнювали прострір для суперника. Хоча дуже чітко проговорювали той факт, де ми не маємо цього робити. Тим не менш, коли пішла гра, в рішеннях в моменті почались певні непорозуміння. Хтось зайняв не ту позицію, щоб підстрахувати, хтось вирішив замість того, щоб зустрічати суперника, зробити рух назад, хтось вимкнувся з епізоду... Чи це погано? Якщо дивитись ззовні, то так. Чи є на це причини? Так, вони комплексні. Ми не можемо сказати, чому гравець в цьому епізоді вирішив зробити так. А чому гравець, наприклад, програв єдиноборство. Він - людина і він може це зробити. Хотілося б, щоб ми вигравали сто відсотків єдиноборств, але ви розумієте, що це не є чимось реальним. Це те, до чого ми маємо прагнути. Рухатись. Але тим не менш все одно будуть епізоди, які ми не будемо вигравати и будуть вже питання, як ми на це реагуємо, як ми готові це підстрахувати, тощо... А для того, щоб набути певного автоматизму, автоматизму в тому сенсі, що у гравців не буде сумнівів чи треба рухатись вперед чи назад, чи треба адаптувати свою позицію, щоб страхувати, для цих автоматизмів так чи інакше потрібен час. Ми багато речей зараз намагаємось радикально змінити, але все одно без певного часу це буде зробити досить важко.
- Ви сказали, що перед матчем не знали рівня команди. Можливо був недостатній рівень суперників в спаррингах на етапі підготовки?
- У нас були певні обмеження із вибором суперника, адже ми не виїжджали за кордон. Але тим не менш два суперники у нас точно були пристойного рівня. Це наші конкуренти в чемпіонаті. Однак товариська гра для мене це все одно тренування, просто з більшою кількістю невизначенних епізодів і менш контрольоване, ніж звичайне тренування. І все одно потім, коли вже ми починаємо брати більш конкретну відповідальність за кожен епізод і розуміємо, що вже починає тиснути результат, тоді радикально змінюється поведінка і наша групова, як наслідок. Але перш за все індивідуальна. І тут нам слід щоденно доносити підопічним, що кожен має право на помилку. Втім, коли починаються внутрішні сумніви, то вони зазвичай ці помилки і провокують. Треба намагатись бути відкритим до ризику, відкритим до цих самих помилок і бути готовими їх виправляти. І тоді ми зможемо казати, що ми переносимо наші ідеї на офіційні матчі. Але треба прожити ці помилки, як би це не було боляче. Це єврокубкова гра. Всім боляче, але це реальність.
- Ви зараз сказали, що в команді відбуваються кардинальні і радикальні зміни. Що саме ви маєте на увазі?
- Тренувалний процес, принципи, вимоги. На мою думку, тренувальний процес зараз набагато більш інтенсивний, ніж щось, до чого звикли гравці. Великий акцент на тому, що всі речі ми маємо робити проактивно. Що таке проактивно? Це означає, що з величезним бажанням якомога швидше долати простір і діставатись воріт суперника. Не чекати на помилку, яка з великою імовірністю не станеться і з великою імовірністю ці очікування призведуть до наших якихось помилок, тобто до наслідків, де суперник все одно нас буде затискати і через нашу пасивність ми будемо перекладати відповідальність один на одного. Така позиція може працювати проти команд більш посереднього рівня, для команд, які так само обирають реактивну позицію гри. А для команд дисциплінованих, які так само за кожною нагодою будуть тиснути, ми маємо бути швидшими у прийняті рішень і більш агресивними з м'ячем. Є величезна різниця між тим, щоб приймати м'яч, коли у тебе є простір на місці і втрачати ці лічені, але дуже цінні миттєвості і на відміну від цього, коли ти приймаєш м'яч агресивно, одразу поглинаючи простір, одразу створюєш загрозу для суперника і в цей момент вже ти змушуєш суперника обирати, що робити. Чи реагувати на тебе і звільнювати інший простір чи п'ятитись назад і давати тобі ще можливість рухатись. І все це треба оцінювати за миттєвості. На мою думку, щоб це покращувати, має бути дуже вимогливий і достатньо складний тренувальний процес.
- В моральному плані наскільки важкий був тижень? Як покращували психологічний стан команди?
- Я нічого після матчу не читав, бо розумію реакцію, яка мала бути і може бути в таких ситуаціях. І це абсолютно нормально, бо всі хочуть результату. Протягом тижня нам довелось вже рухатись повз ситуацію. Адже те, що сталось, вже в минулому. Важко абстрагуватись, але ми не можемо продовжувати жити цим минулим. Звісно, якийсь час дали, щоб кожен в своїй голові прожив цей процес, хоч він і остатньо неприємний. І кожен, враховучуючи свою роль у цій грі, мав зробити свої висновки. І потім вже з тверезою головою ми повернулись до процесу. Зараз, якщо говорити про тиск, то нам точно втрачати нічого. І я хочу, щоб всі зрозуміли, у нас точно є право на ризик. Я думаю, що внутрішній настрій у кожного - перевернути гру. Чи це вдасться, подивимось. Ми не застраховані від епізодів, в яких ми можемо не дограти. І зараз дуже величезне прохання до кожного, щоб гравці фокусувались на своїй грі і були непохитними попри звуки, які чуємо з трибун і рішення суддів, які нас не задовільняють. А це не так легко, як може здаватись.
- Є позитивні кадрові новини напередодні гри?
- Ми обмежені з точки зору заявки, тому суттєву ротацію зробити не можемо. Тим не меш, у нас був дискваліфікований на перший матч Кушніренко, а зараз він повертається. Для нас це суттєве підсилення. Ми розуміємо, що в середині поля має бути гравець з певними характеристиками. А в першому матчі саме через дискваліфікації ми не могли розраховувати ані на Кушніренка, ані Бабенка. Поза контекстом матчу є повернення Макуана. Але йому іще потрібен час, щоб отримати свої перші хвилини на полі після важкого ушкодження. Але припускаю, якщо все буде добре, протягом кількох тижнів вже побачимо його на полі. Це ж стосується і Луіфера. На жаль, за два дні до гри він отримав ушкодження.
- Підсумовуючи. Які внутрішні очікування перед матчем відповіддю з Олімпією?
- В мене непохитна віра в те, що ми все одно прийдемо до моменту, що все, про що ми говоримо, домовляємось і напрацьовуємо буде давати результат. А в контексті цього матчу, дізнаємось тільки, коли цей матч прийде. Ми зараз зробили дуже багато поштовхів в напрямку того, щоб прибрати ось ці сумніви, з якими ми зіштовхнулись в попередній грі. І я дуже сподіваюсь, що ця вага тиску та очікувань трохи позаду і ми можемо вийти повністю сфокусованими на епізодах, в яких ми маємо бути найкращими і перемагати суперника. Мені хотілось би сказати, що ми точно вийдемо і переможемо, ми віримо в це, але гра розставить все на свої місця.
Матч-відповідь другого кваліфікаційного раунду Ліги Конференцій Полісся — Олімпія відбудеться 1 серпня о 19:00 за київським часом.
