Бронзова призерка Олімпійьских ігор у Парижі Ірина Геращенко в інтерв'ю Суспільному прокоментувала свою медаль та розповіла про те, як налаштовувала себе на успіх.

"Була впевненість, що можу стрибати далі. На 1.98 метра була класна перша спроба. А вже після того, коли зрозуміла, що це може бути медаль, я вирішила додати сили".

"Друга та третя спроби були нормальні, але вже не бралися. Дійсно фарт був на моєму боці. Ми вдвох із Паттерсон — треті з результатом 1.95 м. Невисокі результати, але зірки зійшлися і все склалося на мою користь. Я дуже щаслива".

"Я була спокійна максимально, не нервувала і раділа, що тут стрибаю. Нагадувала собі це, звичайно, бо трішки думки й негативні заходили — все буває, це ж спорт".

"Я себе налаштовувала на позитивний лад, що приїхала стрибати і буду це робити. Результат і якесь місце будуть 100%, треба робити від себе все залежне, щоб він був максимально високим за цих умов. Я була спокійна, танцювала, співала та раділа, що виходжу в сектор, робила все, що могла".

"Я одразу побігла до тренерки, бо вона сюди мене привезла, підготовила. І я кажу: «Ірино Григорівно, пам'ятаєте, як я була маленька, в другому класі прийшла і сказала, що хочу поїхати на Олімпійські ігри? І ми з вами звідси їдемо з медаллю»".

"У мене дуже складний характер, і вона вже 22 роки мене вивозить — інакше не можу сказати, бо мене заносить. Але вона знайшла до мене підхід, це моя друга мама. І все, що ми зараз маємо, — завдяки їй. І тому я вдячна їй за підтримку, а також батькам, чоловіку, всій своїй родині та команді. Багато хто докладав до цього руку, і лікарі, бо я зиму пропускала не просто так".