Головний тренер Інгульця Василь Кобін дав оцінку поразки своєї команди від Чорноморця (0:1) у матчі шостого туру УПЛ.

– Якщо брати матч загалом, то результат у ньому має бути нічийним. Були моменти, як у Чорноморця, так і у нас. Сьогодні гравців більше підводила реалізація, а той епізод, що відбувся наприкінці поєдинку після вилучення нашого футболіста, спричинив гол. За стандартного положення нам не вистачало гравця в тій зоні, звідки в наші ворота забивався м'яч. Я вважаю, що була нічийна гра.

– Не можна не запитати про всі ті скандали навколо вашого клубу, які були нещодавно. Як вони впливали на команду, вас та підготовку гравців? Як вдалося їх мотивувати?
- Мені важко говорити за всю команду. Особисто я намагався зробити все, щоби команда про це не думала. Зібрав збори, на яких повідомив підопічних, що нам доведеться восени грати лише виїзні матчі. Хлопці відреагували по-різному: хтось прийняв цю інформацію, а з кимось довелося проводити індивідуальні бесіди, бо ситуація була складною і деякі гравці почали шукати для себе нові команди. Ви розумієте, коли футболіст розпочав спілкування з іншим клубом, повернути його до родини вже не так легко. Але як би там не було, а ми продовжили працювати, і сьогодні серед своїх підопічних я не бачив байдужих до гри. Усі віддавалися на максимум своїх здібностей. Вся команда працювала належним чином: лінія оборони - на оборону, лінія атаки - на атаку, досить добрими були і перехідні фази. Я не бачив нічого такого, щоби хтось відбував номер. Є певні проблемні позиції, зумовлені травмами гравців. Але нічого не поробиш, виходитимемо з того, що маємо.

- Чи замислювалися ви над тим, що протягом усієї осінньої частини чемпіонату Інгульцю доведеться постійно грати на виїзді, у зв'язку з чим може бути зім'ята підготовка до міжігрових циклів? Як це може вплинути на фізичний та моральний стан підопічних?
– Саме тому ми й хотіли, щоби нам пішли назустріч і домашні матчі ми проводили на своєму стадіоні. Тому що постійні переїзди виснажують. Судіть самі: сім годин займає дорога до Одеси, сім годин до Києва. А найближчим туром годин десять-одинадцять займе дорога до Рівного. Все це, звичайно, забирає сили та один додатковий день на відновлення та підготовку до гри. Все це ми враховуємо та розуміємо. Якби ми мали безліч варіантів, то ми цього, напевно, не робили б. Але наш клуб опинився в таких умовах, що нам потрібно з цим миритися і лише налаштовувати хлопців на ухвалення цих умов. Звісно, ​​важко. Ми маємо 25 футболістів, які по-різному переживають це. Хтось ставиться до цієї ситуації нормально і заплющує на це очі, а хтось має іншу психологію і ти не знаєш, як вони поводяться при тому чи іншому розвитку подій.

- З огляду на те, що навесні Інгульцю доведеться всі матчі грати вдома, чи не призведе цей факт до того, що підопічні можуть надто розслабитися?
– Поки що до кінця ще не зрозуміло, де будуть матчі. Якщо не помиляюся, якось було, що Маріуполь грав багато домашніх матчів, десь вісім. Може, й десять. Якщо не буде залікових очок, то де розслабляться? Та й у нас не той рівень команди, щоб ми могли це робити. Ми можемо за рахунок духу чи будь-яких тактичних перестановок це нівелювати. Тому що ми розуміємо, де знаходимося та на яких умовах працюємо. Особисто я заплющую на це очі і намагаюся про подібні речі не думати, а більше працювати.

Після шести матчів Інгулець набрав три очки і посідає 14-те місце у турнірній таблиці УПЛ.