Циклон, Болонья, післясмак: Шахтар взяв перший бал в оновленій ЛЧ

За статистикою, в Болоньї усього 50 дощових днів на рік. Три з них припали саме на час перебування в місті Шахтаря. Посприяв цьому циклон Борис, який своїми силами спричинив транспортний колапс в місті, футбольний форс-мажор на матчі юнацької Ліга УЄФА і беззаперечний фурор на стадіоні Рената Даль-Ара. Злива червоною ниткою пройшла через увесь вояж українського клубу в Італію. Тому вона просто не може бути не вписаною в післяматчевий репортаж журналістки Terrikon.com Елли Іванюкович.

Для повного занурення у тему першого виїзду гірників у новому сезоні Ліги чемпіонів з оновленим форматом радимо почитати й атмосферний звіт передматчевих вражень про Болонью загалом.

Емоції. Без них в Італії нікуди. Власне, як і в ЛЧ. Наповнитись ними та зарядитись Шахтарю дуже допомогла перемога над Карпатами в УПЛ. Так, перед грою вже в Болоньї позитивний настрій зчитувався по Бондаренку й Пушичу. Гравець разом із тренером поспілкувались із журналістами. Містер ще й при цьому жартував, спокійно попиваючи каву. І навіть злива, що вже спустилась на місто, не зіпсувала позитивний настрій команди вже під час тренування. Мав привід засмутитись хіба що Кевін. Але зовсім з іншої причини. Бразилець отримав ушкодження, яке не дозволило йому потрапити в заявку на матч. До цього були точно не готові італійські медійники. Всі провідні видання як один ставили Кевіна в стартовий склад. Прорахувались вони й в очікуваннях побачити в основі Азарова та Марлона. А от ставка на Матвієнка зайшла. Перед грою на питання журналістів чи зіграє захисник в цьому матчі, Пушич грайливо відповів, що сяде вип'є кави з Миколою та вони разом це питання вирішать. Італійці таки передбачили чим закінчиться цей кава-брейк.

В матчей-дей було кратно більше і емоцій, і власне дощу. Який, до слова, не припинявся з обіду вівторка. Тож самі розумієте, які два предмети цими днями у Болоньї були найбільш затребуваними. Звісно, це парасолька і дощовик. Вони й додавали яскравих фарб на фоні мряки. Спершу перед стадіоном, а потім вже і в чаші арени. А що, красиво. Різнокольорові сектори органічно вписувались в антураж поєдинку.

Естетика естетикою, та насправді усім фанам, окрім тих, що були на центральній трибуні, яка має накриття, не позаздриш. Усю гру вони простояли під зливою, якою час від часу ще й керував шквальній вітер. Думаєте, це якось негативно позначилось на рівні підтримки Болоньї? Абсолютно ні. Гучно, з піснями та протягом усього матчу підтримували свою команду без винятку усі сектори. Хоча як іще вболівати, коли твоя команда дебютує у найкрутішому футбольному турнірі Європи??! Варто відзначити цікаве спостереження. В секторах було багато пар похилого віку. Не виключено, що хтось із них познайомився ще за часів, коли місцевий клуб грав у Кубку європейських чемпіонів, а було це 59 років тому, і ось так пронесли любов до футболу та одне одного через усе подружнє житті. Ось вам трохи футбольної романтики.

Єдиний негативний спогад активності італійських вболівальників - дуже гучний вибух, який вони спричинили якоюсь петардою. Для українців, в умовах війни, це неабиякий тригер. Тоді, як раніше на футболі вони навряд когось лякали. А так можна бути певними, український сектор, на якому зібрались 250 фанів Шахтаря, точно відчув дискомфорт. А от димові шашки та файєри виглядали цілком мирно і навіть підходяще під футбольну лігочемпіонівську тусовку.

Насправді, кожна емоція та спостереження з матчу може бути завʼязане на дощі, від якого гравці Шахтаря турботливо ховали малечу, що виводила їх на поле, під своїми куртками під час гімну Ліги чемпіонів. Зі зливою були повʼязані і побоювання щодо якості газону. Чи витримає поле таку кількість опадів? Та дренаж не підвів, хоча періодично візуально було видно багато води на траві.

Здається не помічали дощу тільки тренери й футболісти, які максимально були у грі й при цьому до нитки промоклі.

Далі за хронологією подій у матчі емоції українських вболівальників переключались немов тумблером. Від позитивних до розгублених. Радіємо - призначили пенальті. Розпач - Судаков одинадцятиметровий не реалізував. Шок - Сікан через розбитий ніс залишає поле. Конопля теж засмучує - також вимушена заміна через ушкодження. Додамо, що все це ще супроводжувалось свистом італійськи трибун. І господарі точно мали на меті скористатись тиском власних трибун на опонента. На щастя, Різник йому не піддався. В іншому разі ми б не побачили впевнені сейви українського голкіпера.

0:0 - здалося, Болоньї цього було цілком достатньо. Для Шахтаря, за відчуттями, це не дуже позитивний результат. Хоча не був таким категоричним згаданий вище Дмитро Різник. Коли зустрілись у флнш-зоні, то він першим поставив питання журналістів - чому засмучені, все ж нормально?! А вже в самому коментарі відзначив, що мирова з Болоньєю - цілком хороший результат.

Тож є перший зароблений пункт Шахтаря у новій Лізі чемпіонів. Два тижні до другого матчу, тепер вже домашнього у Гельзенкірхені із Аталантою. Є над чим поміркувати. Власне, напрочуд задумливим виглядав вже аеропорту Маріно Пушич. Чи то ще аналізував гру з італійцями, чи вже переключився на УПЛ, де у понеділок за розкладом зустріч з Оболонню.