Василь Грицук: Хочеться займатися улюбленою справою
Перед останнім матчем Полісся перед міжнародною паузою проти Ворскли гендиректор житомирського клуб Володимир Загурський вручив Василю Грицуку пам'ятну футболку із цифрою 350. Саме стільки матчів відіграв півзахисник в УПЛ та в Першій Лізі. Зараз по завершенні кар'єри гравця Грицук став тренером академії Полісся. У спілкуванні з пресслужбою житомирського клубу Василь поділився своїми думками.
- Наскільки для вас був емоційний той момент, коли вам Володимир Францович вручав ось цю футболку, вишикувалися команди, трибуни вам плескали, а ультрас до речі ви чули як кричали ваше прізвище Грицук.
- Я багато провів часу на полі, багато чув своє прізвище будучи на полі – тому це дуже класно, супер, що ці емоції повторилися і я їх пережив ще раз.
- Наскільки тяжко вам давалося оце рішення завершити кар’єру і наскільки довго ви вагалися, чи не вагалися – розкажіть.
- Якщо чесно, то я і зараз не до кінця розумію, що я можу це зробити, але треба робити якийсь крок тому що на даний період я сиджу просто вдома, а хочеться займатися улюбленою справою, тому я вирішив, що треба допомогти. Мені допомогли, так і я можу допомогти клубу і допомагати у розвитку молоді.
- Найяскравіший ваш матч за Полісся це який, що згадується?
- Це, мабуть, довгоочікувана перемога над Шахтарем і вихід команди в єврокубки. Мабуть, цей матч є найпам’ятнішим. Я в тому матчі, на жаль, не приймав участь, але ті кроки, які ми робили всією командою на протязі всього сезону. Ми здобули найголовнішу перемогу – ми вийшли в єврокубки.
- Як воно бути легендою? Вас оголосили легендою Полісся.
- Це, мабуть, всіх так називають, хто завершує кар’єру. Я себе таким не вважаю, я звичайний хлопець, який грав і, я думаю, ще буду грати, але трошки на іншому рівні.
- Щось пригадався Войцех Щенсний, який завершив кар’єру, а потім його покликали а Барселону і він її поновив. Можливо, ще з якимось плином часу ви теж поновите кар’єру?
- Ви знаєте, життя така складна штука, що все можливо. Тому можливо. Час покаже.
