Сьогодні - чергове українське дербі, яке заведено називати Класичним за іспанським образом і подобою. Це завжди особливий матч, результат якого, як і минулого напередодні Ель Класіко, ніколи не передбачиш. Terrikon.com цього робити й не стане, а просто окреслить кілька головних протистоянь поєдинку...

Георгій Бущан проти Дмитра Різника

Різник підходить до цього матчу в статусі героя. Він, звісно, пропустив безглуздий гол від Арсеналу, але загалом - відстояв у Лондоні відмінно, відбив пенальті, здійснив безліч сейвів і ледве не потрапив до символічної збірної туру Ліги чемпіонів. Взагалі, останнім часом Дмитро гарний, у Європі до нього почали придивлятися - адже після запрошення Кирила Фесюна багато хто вже поставив на ньому хрест.

Але Бущан хіба поганий? У матчах УПЛ він стабільно надійний, більше гола за гру не пропускає (а в чотирьох випадках із восьми не пропускав взагалі). Взагалі, захист у киян організовано істотно краще, як наслідок - за пропущеними голами вони кращі за Шахтар мало не вдвічі (5 проти 9). Воротарі - сильна лінія обох суперників. Їхня роль напевно буде помітною.

Володимир Бражко проти Тараса Степаненка

Тут дуже цікава колізія. Бражко - молодий лев, який тільки починає свій шлях. Степаненко - запеклий вовк, який бачив усе і завоював загальну повагу. Йому скоро йти. Бражко, навпаки - щойно увійшов. Обидва - у повному порядку. І обидва представляють одну й ту саму позицію - опорного півзахисника.

Вже кілька років у національному футбольному ком'юніті точиться розмова про те, що спадкоємця Степаненка в українському футболі в цій функції немає. І ось з'явився Бражко - і всі заговорили про те, що в його особі країна, нарешті, отримує альтернативу. Чи так це? Часом здається, що так, але іноді Бражко сильно засмучує. Тренер дав йому відпочити, не задіяв в основі проти Роми. Напевно Бражко має зіграти ключову роль проти Шахтаря, нехай і зовсім недавно відновився після травми. Є думки про те, що нинішнє Класичне стане символічною передачею естафети одного опорника - іншому. Чи погодиться з цим Степаненко? Чи захоче він красиво здатися на милість наступника? Смішно навіть питати!

Микола Шапаренко проти Георгія Судакова

Можливо, центральна дуель вечора. Можливо, два найкращі атакувальні центрхави сучасності... Тобто, України. На даний момент, принаймні. У жовтневих матчах збірної вони грали в парі. Виходило по-різному. Обидва здатні подарувати вболівальникам чарівний вечір - і обидва вміють розчарувати так, що очі б не бачили.

Можливо, стабільність (точніше, її відсутність) - головне, що лежить на їхньому шляху до справжньої величі. Потенціал кожного величезний - але піди вгадай, як вони зіграють в окремо взятий вечір. Навіть - якщо це вечір Класичного. Судаков, за даними шановного SofaScore, - найкращий гравець УПЛ від початку сезону (принаймні, має найвищий середній бал - 8.14, причому ніхто, окрім нього, більше 8 не набрав). Своєю чергою, Шапаренко - один із топ-асистентів ліги (4 гольові паси, краще - тільки Олександр Назаренко)... Можна нескінченно прикидати шанси учасників цієї дуелі, але насправді, зрозуміло одне: від того, як вони зіграють, залежить увесь сюжет Класичного.

Владислав Ванат проти Данила Сікана

Ну, а хто буде забивати? Хто доведе до логічного завершення зусилля партнерів? Хто оформить рахунок кінцевими цифрами? Звичайно ж, форварди.

Утім, у Шахтаря ось уже кілька поколінь усе працює так, що забивають не нападники, а хтось інший - причому, неважливо, хто. Поява Данила Сікана натякала на порушення цієї традиції. У його особі почав промальовуватися справжній бомбардир. Дехто ставиться до його талантів скептично, але згадайте його минулорічні подвиги в Лізі чемпіонів, оцінені Європою. Згадайте, нарешті, що ось вже третій сезон поспіль Сікан - найвлучніший гравець своєї команди.

У минулорічній суперечці бомбардирів УПЛ Сікан поступився тільки Ванату. Очна дуель - найкращий спосіб довести, як то кажуть, хто є ху. Матч із Колосом показав, що Сікан, нехай і в масці, готовий до битви, голодний і злий. Ну, а Ванат? Що Ванат? У цьому сезоні він не настільки результативний, далекий від вищих позицій. І, до речі, забив в УПЛ стільки ж, скільки й Сікан - 3 голи. Є про що посперечатися цим двом!

Олександр Шовковський проти Маріно Пушича

Ну і звичайно, будь-який матч - протистояння тренерів. Тією чи іншою мірою. Іноді - у дуже великій. Це коли задум тренера повністю втілюється гравцями та визначає результат протистояння. Що ми маємо на цьому напрямку?

Судячи з усього, Олександр Шовковський зробив чітку ставку на матч із Шахтарем. Матч із Ромою був, по суті, "злитий" - грав практично дубль. Напевно під це у Шовковського є тактичний план проти головного суперника. Ось у цьому він точно перевершує тренера "гірників". Від Пушича ми поки що бачили не надто багато цікавих ідей. Найоригінальніша - поміняти місцями всіх з усіма, як у матчі з Аталантою. З іншого боку, Пушич дуже сильний у мотивації, у контакті з гравцями. Що буде важливіше сьогодні ввечері? Питання риторичне, як ви розумієте...