У чемпіонаті України зіграно 15 турів. Зіграно, щоправда, не повністю, але все-таки можна вважати, що половину дистанції пройдено. А коли, як не на половині дистанції, робити висновки та рахувати курчат? Terrikon.com підбиває проміжні підсумки, не забуваючи про те, що на грудень намічено ще два тури...

Найбільшим сюрпризом став виступ Олександрії. Звісно, можна зрозуміти скривджених гравців Чорноморця, які натякають на весь голос, що команду Руслана Ротаня з якихось причин тягнуть за вуха та щосили їй підсуджують, але все-таки треба визнати: феномен є, і він працював усю осінь. Пройти ціле коло без поразок і майже без очкових втрат - це дивно для команди, яка ще торік скромно пленталася в середині таблиці та за весь чемпіонат спромоглася тільки на 8 перемог (а зараз, на півдорозі, - їх у неї вже 11).

Привертає до себе увагу один нюанс. Минулого року статистичні показники в Олександрії були абсолютно не видатні - що в атаці, що в обороні. Зараз - зовсім інша картина. Ротань налагодив найміцніший захист ліги, який пропускає в середньому всього по 0.52 гола за матч. При цьому, нудним футбол Олександрії ніяк не назвеш - жодного натяку на "бетон" або щось у цьому дусі.

Який чемпіонат ми отримали - результативний чи не дуже? Чесно скажемо - не дуже, хоча траплялися й гірші. Але вже давненько. Наразі середня результативність - 2.35 голів за матч. Менше востаннє було в сезоні 2017/18 - 2.21. Відтоді нижче 2.40 не опускалося. А було, наприклад, і 2.78, тобто на дуже пристойному міжнародному рівні (це сезон 2019/20 такий видався).

Хоча не можна заперечувати, що і зараз ми маємо дуже результативні поєдинки. Наприклад, від початку чемпіонату вже тричі в одному матчі забивалося по 7 голів. Примітно, що у двох випадках це були матчі за участю Шахтаря. В одному "гірники" виграли 5:2 у Карпат, у другому - програли 3:4 Олександрії. І ще з рахунком 5:2 Динамо виграло в Інгульця.

Що стосується Шахтаря, то це найрезультативніша команда (38 голів за 14 матчів - 2.71 у середньому). Але результативність ця має якийсь розбовтаний характер. Тричі команда забивала по 5 голів за гру, по разу - 6 і 4. При цьому 5 разів - лише по голу, а ще одного разу - і зовсім нуль. Кумедно, що рівень суперника для неї має другорядне значення, головне - як піде справа, тобто - чи вдасться забити швидкий гол. Втім, діяльність Шахтаря в першій половині чемпіонату варта окремого розбору, і ми це обов'язково зробимо, це щось і дивовижне, і закономірне водночас.

Завершуючи з результативністю, подивимося на найкращих бомбардирів. І не побачимо тут нічого такого, що вражає уяву. На чолі списку - Олексій Гуцуляк із Полісся з 9 голами та донеччанин Артем Бондаренко з 8. 7 - на рахунку Олександра Назаренка (Полісся), Георгія Судакова (Шахтар) і Владислава Ваната (Динамо). Що характерно? Те, що з усієї цієї п'ятірки тільки Ванат - чистий форвард. Тобто суперечка бомбардирів в умовах УПЛ - абсолютно не суперечка нападників. Звучить парадоксально - але факт.

Головних розчарувань першої половини турніру - два: Полісся і Рух. Від обох команд очікували участі в боротьбі за найвищі місця. Рух "здувся" першим, видавши серію з 8 матчів без перемог (6 із них - нічиї). Полісся стартувало дуже добре, але потім застопорилося - і в 6 матчах не могло витиснути з себе перемогу (3 нічиї та 3 поразки). Спочатку багато говорили про те, як чудово працює прогресивний тренерський метод Амада Ашура, але потім все розладналося і говорити стали вже про його звільнення. Щодо обох команд остаточні висновки робити дуже рано, потенціал у них величезний і в другому колі вони ще можуть його реалізувати. Але втрутитися в суперечку за призові місця вже навряд чи вийде.

Приблизно така ж ситуація, тільки навпаки - в нижній частині таблиці. Там ми бачимо трійку, яку ніяк не назвеш чудовою: Оболонь, Лівий Берег та Інгулець. Вони міцно окупували три останні місця - і, якщо небо не впаде на землю, саме з них і складеться пара, що залишає УПЛ безпосередньо. Втім, з Інгульцем є нюанс. Як відомо, президент клубу Олександр Поворознюк домігся атестації свого нового стадіону, але тільки з наступного року. У зв'язку з цим його улюблена команда все перше коло грала в гостях. Друге, відповідно, проведе в комфортних (наскільки це можливо в наші дні) домашніх умовах. Це підвищує шанси Інгульця на виживання.

Плюс, є ще фактор Чорноморця, з яким взагалі незрозуміло що буде. Пішли розмови про те, що у клубу - гpaндіозні фінансові проблеми і, якщо не знайдеться новий власник, він може взагалі знятися з турніру. І тоді кількість тих, хто вилітає напряму, найімовірніше, зменшиться до одного. Утім, ці варіанти заздалегідь рахувати не будемо - нехай краще Чорноморець виживає і буде щасливий.

Зазначимо ще одну особливість чемпіонату: більшість команд нестабільні, не здатні уникнути жорстоких провалів упродовж кількох турів. Наприклад, ЛНЗ добре почав перше коло - і жахливо завершив. Навпаки, у Вереса на старті було 4 поразки в 6 матчах - але відтоді він не поступився жодного разу. Як наслідок, команди жбурляє то вгору, то вниз. Стежити за цим не те щоб так уже й цікаво, але турнірної динаміки додає, нудьгувати не доводиться. І, відповідно, передбачити, де фінішує та чи інша команда, неможливо. Усе покаже кінець травня...