Проводивши до Туреччини Данила Сікана і втративши на деякий час Егіналдо, Шахтар опинився в унікальній ситуації з одним форвардом на всі випадки життя (якого, за чутками, теж збиралися продавати в січні). Чому так сталося і як клуб буде вигрібати з такого становища, розмірковує Terrikon.com...

Із Сіканом Шахтар розлучився по-доброму і, здається, не з власної волі. У мережі гуляє версія з посиланням на ресурс Sports Digitale, згідно з якою, ще торік у Стамбулі влаштувалася сім'я форварда. І його нинішній трансферний крок - просто спосіб возз'єднатися з рідними. Щоправда, перейшов він до клубу з міста, від якого до Стамбула - тисяча кілометрів, але це деталі.

Сікан - дивовижний персонаж за багатьма параметрами. У молодості його вважали дуже перспективним, пророкували славу нового Шеви, і він начебто давав привід для таких прогнозів. У тій молодіжній збірній, яка під керівництвом Олександра Петракова стала чемпіоном світу 2019 року, він був найкращим бомбардиром (поступившись за підсумками мундіалю тільки вже тоді феноменальному Ерлінгу Голанду). Але в дорослому футболі справи в нього пішли зовсім не так жваво. Так, у Шахтарі останніх років він забивав найбільше - але, по-перше, жодного разу більше 10 голів за сезон в УПЛ, по-друге, якогось високого класу не демонстрував.

У нього були злети в Лізі чемпіонів, але траплялися там і провали на кшталт феєричного промаху в порожні ворота Селтіка з двох метрів. Взагалі, Сікан славиться всілякими фейлами. Це дивно, бо він уміє і бити, і боротися, і обирати позицію. Варто згадати, наприклад, його гол Барселоні на каталонському газоні в листопаді 2023 року - як він вчасно відгукнувся на фланговий навіс, як уміло виринув з-за спини опонента, як завис у повітрі та переграв воротаря (між іншим - тер Штегена, живого та здорового)!

Усе це до того, що в Шахтарі, за всієї своєї неоднозначності, Сікан був корисним елементом. І часом здійснював дії, що вирішували результат матчів. У всякому разі, за останні сезони, незважаючи на всі титанічні зусилля селекційної служби "Шахтаря", ніхто нарівні з ним у команді не встав. І це продовжило специфічну клубну традицію, що утворилася ще за Мірчі Луческу: маючи блискучий півзахист, команди в нападі обходилася виконавцями істотно нижчими за класом (які при цьому іноді примудрялися видавати ударні показники - згадайте хоча б найкращі сезони Луїса Адріано).

Так чи інакше, але якщо справді існує якийсь командний ДНК (а хто ми такі, щоб у цьому сумніватися?), то у Шахтаря має сидіти десь у підсвідомості це вміння обходитися в нападі силами інших ліній. Можливо, тому в словах Марино Пушича з приводу раптового дефіциту форвардів не вловити тривоги. Нагадаємо, що після переможного матчу з Брестом він сказав: "Варіанти є завжди. Поки ситуація не ідеальна щодо цього, це зрозуміло. І це моє завдання: якщо немає стовідсоткової заміни, обирається така, щоб створити що-небудь інше на цій позиції. Ми працюємо над цим. Є ідеї щодо того, як вирішити цю ситуацію, і я впевнений у гравцях, яких я можу поставити на цю позицію, впевнений, що вони теж виконають це завдання. Не ідеально, але є як є".

Що він мав на увазі, ми не знаємо. Може, збирається перекваліфікувати в нападника якогось умовного Артема Бондаренка або Марлона Гомеса. А може, щось знає про майбутній найближчими днями трансфер. У пресу вже просочилася інформація, що Шахтар працює над укладенням контракту з якимось молодим бразильцем. Ніхто і ніяк це не прокоментував, але допустити таке цілком можна. Є чутки про те, що Шахтар посилиться якимось молодим українським нападником, а коли розвалився Рух, багато хто чомусь вважав, що "гірником" обов'язково стане Ігор Краснопір. Як ми знаємо, цього не сталося.

У будь-якому разі, придбати саме зараз нападника нехай лише на найближчу перспективу стало б дуже правильним ходом. У заключному матчі групового турніру Ліги чемпіонів проти дортмундської Боруссії Шахтарю доведеться обходитися тим, що є. Ну, а далі буде кілька тижнів підготовки до другої частини сезону. Можна спробувати інтегрувати нове придбання, яким би воно не було, в командний механізм.

І, врешті-решт, є ще резерв, який завжди під рукою - вихованці клубу. І серед них - такий, як Віктор Цуканов, який, до речі, брав участь у першій частині зборів, і на другу напевно планувався. Його величезний потенціал експерти відзначали ще півтора року тому. Може, якраз збіг обставин і підштовхує Шахтар до запуску на орбіту цієї зірки?

Міркувати можна по-різному, але виходити на другу частину сезону з аварійним нападом, який Пушич згоден перебудовувати в процесі роботи - дуже сміливе рішення. Тим більше, що турнірне становище в чемпіонаті України не залишає великого простору для експериментів. Відстаючи від Динамо на прірву очок, Шахтар абсолютно позбавлений права на подальші втрати. А без нормально сформованої лінії нападу втрат не уникнути.