Капітан збірної України Андрій Шевченко був одним із небагатьох гравців "синьо-жовтих", який не став уникати запитань журналістів після матчу ЧС-2006 проти Іспанії (0:4).

— Сьогодні нам усім потрібно починати спочатку, — сказав Шевченко. — Те, що наша збірна першою в Європі кваліфікувалася на чемпіонат світу, вже в минулому. Тепер потрібно всім спуститися на землю і задуматися про сьогодення. Конкретно — про два майбутні матчі, в яких нам вкрай необхідний результат. Слід зібратися, проаналізувати причини невдачі і постаратися знову увійти в переможний ритм.

Чемпіонат світу 2006: календар, результати, таблиці

— Як ваше самопочуття?
— Звісно, ідеальною свою нинішню форму не назву, адже я тільки нещодавно приступив до повноцінної роботи після травми. Важливо, що я вже почав грати, вперше після доволі великої перерви провів 90 хвилин на полі. Було важко, але я старався. Потішило, що коліно не турбувало. Мені зараз вкрай необхідна ігрова практика. Думаю, від матчу до матчу моя фізична форма покращуватиметься.

— Збірна України, мабуть, найбільш закрита з усіх учасників мундіалю. Чому? Щоб журналісти і вболівальники не відволікали від роботи?
— Ви знаєте, для мене це не принципово. Якщо треба спілкуватися — готовий спілкуватися. Без проблем. Можливо, труднощі в тому, що ми базуємося не в найзручнішому для журналістів місці.

Читайте також – Олег Блохін: Здивувало, що сьогодні деякі наші гравці берегли свої ніжки

— Яка атмосфера панувала в роздягальні після поєдинку з Іспанією?
— Зрозуміло, що всі розчаровані. Але, знаєте, як кажуть: без поразок не буває перемог. І потім, потрібно реально оцінювати свої сили і турнірні шанси. У іспанців, на мій погляд, підібралася дуже хороша команда. Прикро, що поступилися з таким рахунком... Що поробиш — від цієї поразки вже нікуди не подітися. Хоча, з іншого боку, яка різниця — 0:1 чи 0:4? Поразка — вона завжди поразка.

Газета «Команда» №111 від 16.06.2006.