Чи готова збірна Норвегії до чемпіонату світу 2026 року?

Востаннє команда грала на турнірі у 1998 році і з цього часу пропустила шість чемпіонатів світу через брак стабільності, результативності або просто досвіду. Відтоді змінилось кілька поколінь гравців, тренери, і навіть підхід до розвитку команди.

Попереду — шлях до ЧС-2026. І зараз саме час подивитися, на що здатна ця команда. Хто веде її вперед, що змінилося у грі, й чи справді настав момент для прориву?

Футбол — тема, що завжди викликає інтерес, особливо у тих, хто стежить за подіями в країні: від розваг до суспільних змін. У цьому контексті не менш актуальним лишається й огляд норвезьких онлайн казино де можна робити ставки на футбольні матчі, який публікує ToppCasinoNorge. Усе це — частина ширшої картини змін у країні, де спорт залишається важливою складовою суспільного ритму.

У цьому матеріалі ми подивимось, у якій формі зараз перебуває збірна, як виглядає її тактика, хто виконує ключову роль на полі. Проаналізуємо її суперників, конкурентів по групі й те, наскільки реальними виглядають шанси Норвегії нарешті повернутись на світову арену.

Поточна форма команди

Норвегія вдало розпочала кваліфікацію до ЧС-2026. Команда Стале Сольбаккена зараз посідає перше місце у своїй групі. Останній матч проти Молдови став сигналом для суперників — 5:0 та 2:4 на виїзді, без жодного шансу для господарів.

Останнім часом підопічні Сольбаккена набрали чудову форму. Команда забиває багато, грає впевнено й агресивно. Голанд вкотре доводить, чому його вважають одним із найнебезпечніших нападників — 2 голи за останні два матчі. Але справа не лише в ньому. Молоді фланги працюють злагоджено, а центр поля виглядає стабільно.

До цього варто додати і результат у Лізі націй. Норвегія посіла перше місце у своїй групі B. Команда забила 15 м’ячів у шести матчах, що дозволило піднятись до ліги A. Такий результат говорить про стабільність — саме цього не вистачало у минулі роки.

Втім, проблеми ще є. Захист часом діє нестабільно, особливо під тиском. Також помітне падіння темпу у другому таймі. Але загальна динаміка обнадіює. Якщо команда збереже форму, шанс пробитись на турнір дуже реальний.

Ключові гравці

Ключовою фігурою збірної залишається Ерлінг Голанд: Нападник «Манчестер Сіті» і головний бомбардир збірної Норвегії. Зараз на його рахунку 39 м’ячів у 40 матчах за національну команду — це винятковий показник. Голанд — це про рух у штрафному, гру на випередження і точне виконання. Без нього команді важко створювати реальну загрозу біля воріт суперника.

Мартін Едегор — капітан, ключовий півзахисник, а також півзахисник «Арсеналу». Здебільшого, він відповідає за організацію гри і рідко з’являється як автор голів, зате саме через нього проходить більшість атак. У матчі з Молдовою віддав кілька точних вертикальних передач, брав участь у трьох результативних атаках. На відміну від клубу, у збірній часто грає глибше та ближче до опорної зони.

Юліан Рюерсон — основний фланговий захисник. Почав грати на лівому фланзі, хоч зазвичай грає праворуч. Відзначається асистом і діє активно в атаці. Важливий завдяки універсальності — може зіграти на будь-якій фланговій позиції.

Варто згадати головного тренера — Столе Сольбаккена, як частину команди. Працює зі збірною з 2020 року. Відомий, як успішний тренер «Копенгагена». У Норвегії його роботу оцінюють позитивно: команда стала дисциплінованішою, грає швидше і нарешті показує стабільні результати.

Тактична модель та стиль гри

Основна схема збірної Норвегії під керівництвом Столе Сольбаккена — 4-3-3. Саме її команда використовує найчастіше. При цьому схема може змінюватись на 4-2-3-1 або 4-5-1, якщо суперник сильніший або потрібно зберегти результат.

Основні принципи — організований пресинг, швидкий перехід в атаку й контроль темпу через центр поля. За шість матчів у Лізі націй Норвегія володіла м’ячем у середньому 53,5% часу, а точність передач — 85,7%. У грі проти Молдови цей підхід став ще помітнішим — 69% володіння і тотальна перевага у темпі. Команда часто використовує довгі передачі або передачі через центр, намагаючись максимально швидко вивести м’яч на фінальну третину. У центрі поля — три динамічні гравці, які створюють баланс між обороною і атакою. Фланги активно підтримують атаку, що особливо помітно на прикладі Райерсона чи Мелінга.

Показовий результат комбінаційної гри у Лізі Націй з акцентом на завершення атак через центрфорварда. Водночас оборона іноді дає збої: 7 пропущених м’ячів і лише 3 "сухі" матчі. Більшість проблем — після втрат м’яча в центрі поля або на флангах, коли фулбеки грають високо.

Сольбаккен вибудував модель, у якій немає надлишкової романтики. Це системна, збалансована команда з чіткими ролями та помірним контролем м’яча. Вона працює ефективно проти суперників нижчого рівня, але потребує додаткової гнучкості в матчах з топ-збірними.

Порівняння з іншими європейськими збірними

На фоні європейських збірних середнього рівня Норвегія виглядає переконливо, але не без застережень. У порівнянні зі Швецією, наприклад, норвежці мають суттєву перевагу — як у якості складу, так і в динаміці розвитку. Швеція хоч і виграла свою групу С у ЛН , але зробила це проти суперників на кшталт Естонії та Азербайджану, тоді як Норвегія фінішувала першою в Лізі B, залишивши позаду Австрію і Словенію.

Туреччина ж інший тип суперника. Норвегія зараз знаходиться приблизно на одному щаблі з цієї командою, адже обидві мають хорошу атаку, але нестабільність у ключових фазах гри. У Лізі націй турки посіли друге місце у групі з Уельсом, Ісландією та Чорногорією. Норвегія виграла свою групу, але загальний рівень суперників був приблизно однаковий. У грі обидві команди активно використовують фланги й мають зіркових виконавців. На тлі Туреччини помітно, що Норвегія виглядає трохи структурованішою, але менш гнучкою в атаці. Турки більше ризикують і частіше створюють моменти.

Варто оцінити, наприклад, Шотландію як сильніший орієнтир. Вона грала в Лізі А і змогла нав’язати боротьбу Португалії та Хорватії, і хоч фінішувала третьою, не виглядала слабкою. Командна дисциплінована і вміє реалізовувати стандарти. Саме цих якостей Норвегії часто бракує у вирішальні моменти .

На цьому етапі Норвегія має ресурс, але поки все ще проходить тест на міцність.

Перспективи виходу на ЧС-2026

У групі I поряд з Норвегією виступають також Ізраїль,Італія, Естонія та Молдова. Всього у кваліфікації — 10 турів. Італія залишається головним фаворитом групи. Навряд Норвегії вдасться випередити команду, адже Італія має сильніший склад, вищий рейтинг і стабільну гру у великих турнірах. Це означає, що для Норвегії головна мета щонайменше друге місце, яке дає право на плей-оф.

Конкурентами за цю позицію будуть Ізраїль і, меншою мірою, Естонія. Проти обох Норвегія має об'єктивно вищу якість складу. Ізраїль демонструє непогані результати в останні роки, але в матчах проти команд з організованою обороною часто втрачає очки. Саме в цих зустрічах вирішуватиметься доля другої сходинки.

У європейських медіа Норвегію часто називають «темною конячкою».Тож шанси є, і вони не теоретичні. Але навіть незначна втрата очок може зіпсувати всю кваліфікацію. Саме це й викликає обережний тон у більшості прогнозів.

Залишилось ще чимало турів і Норвегії критично важливо брати максимум. Як зауважує Стіан Грегерсен: “Ми повинні бути розумними і зрілими, тому що наша збірна дуже молода. Тому нам потрібно проявити зрілість, і я думаю, що ми до цього готові.”

Враховуючи форму команди, злагодженість та непоганий старт — Норвегія має реальні шанси посісти друге місце. Питання в тому, чи зможе команда не втрачати очки там, де втрачала раніше. Саме в стабільності результатів — ключ до виходу на ЧС-2026.