Демократизація Кубка України: як андердоги в півфінал проривалися
Останніми роками Кубок України став справжнім полігоном сенсацій. Що не діло, то прориваються в півфінал команди, які раніше про таке й не думали. Тільки що цей номер виконала Буковина. Але це - лише продовження тенденції. Terrikon.com досліджує, як вона виникала і зміцнювалася...
Досить довго Кубок України, незважаючи на закладену в його формулу ідею загальнодоступності, залишався досить консервативним і замкнутим турніром. До півфіналу добиралися майже виключно представники вищого дивізіону (винятків за два перших десятиліття історії національного футболу було лише три). Ну, а до фіналу проникали взагалі тільки обрані - шестеро постійних фігурантів і ще шестеро - по разу-два.
Перелом трапився, за дивним збігом обставин, у фатальному 2014-му. Тоді ураганним чином виступив черкаський Славутич, про існування якого не всі в країні й здогадувалися. Він представляв навіть не Першу, а Другу лігу, але мав певні амбіції та тренера, який побачив УПЛ - Юрія Бакалова. Зрізатися черкасці могли вже на першому етапі - обіграли Реал Фарму лише в додатковий час (3:2). Але потім створили справжню сенсацію - здолали Таврію, яка виступала ще в українській еліті (3:1). В 1/8 фіналу явно пощастило з жеребкуванням, яке обрало Славутичу краматорський Авангард - перебороли його 1:0. У чвертьфіналі насилу, по пенальті, пройшли тернопільську Ниву. У півфіналі мали суперником Шахтар - і здавалося б, не мали жодних шансів. Але черкаська команда зробила неможливе, не пропустивши в основний час. Але й не забила. А в екстратаймі вже не витримала - 0:3...
Цей прецедент визнали курйозом - і справді, у наступних двох розіграшах нічого подібного не відбувалося. Але у 2017 народилася нова сенсація. Її створив футбольний клуб Миколаїв. Представник цього міста періодично з'являвся у Вищій лізі, але було це, як то кажуть, давно і неправда - у минулому ще столітті. У 2017 під цим ім'ям ховався скромний учасник Першої ліги. І, як з'ясувалося - величезний улюбленець Фортуни. Упродовж того розіграшу миколаївці тричі (!) перемагали по пенальті (Інгулець, Оболонь та Іллічівець). У півфіналі, однак, везіння вичерпалося - потрапивши на Динамо, сенсаційний андердог покірливо злився 0:4.
У 2018 блиснув щойно створений спортивний клуб Дніпро-1. Команда від самого початку мала величезний потенціал - і довела це, дійшовши до чвертьфіналу без пропущених голів (8:0 у чотирьох матчах, зокрема героїчна перемога по пенальті над Чорноморцем в 1/8 фіналу). У чвертьфіналі сталося цікаве - сліпий жереб звів двох представників Другої ліги, Дніпро-1 і Львів. У додатковий час дніпровці виграли 2:1. На півфінал, однак, їхнього фарту вже не вистачило - 1:4 із Динамо.
Весна 2019 року ознаменувалася проривом петровського Інгульця, який тоді всіма фібрами прагнув до УПЛ, але поки що нічого не домігся. Зате в розіграші Кубка створив сенсацію просто безпрецедентну. Він не просто дійшов до півфіналу - він і переміг там луганську Зорю (2:1), ставши першим представником нижчої ліги, який зумів дійти до кінця турнірного шляху. У фіналі, щоправда, беззастережно програв Шахтарю 0:4 - але в історії залишився. Уточнимо, що дорогою до фіналу Інгулець переміг по черзі Колос, горностаївський Мир, Маріуполь і у чвертьфіналі - Карпати (щоправда, лише по пенальті).
У наступному сезоні настала черга закарпатського Миная. Цей клуб теж стукав в УПЛ - і теж перед входом до неї здійснив кубковий подвиг. Щоправда, на відміну від Інгульця, зупинився на стадії півфіналу. Минаю щастило на суперників - щоразу жереб видавав йому не найсерйозніші варіанти. По черзі були переможені: Калуш - 2:1, Волинь - 1:0, Львів - 2:0. У чвертьфіналі вийшли на минулорічного героя Інгулець - і перемогти не змогли. Але й не програли - 1:1. Серія пенальті складалася непросто, але Минай все-таки витягнув щасливий лотерейний квиток 6:5. Везіння закінчилося в півфіналі - зухвалий новачок вийшов на Динамо і програв 0:2.
І наступний сезон теж подарував сенсацію. Її створив Агробізнес, що виник ніби з нізвідки. Причому створив найгучнішим з усіх можливих способів, здолавши у чвертьфіналі Шахтар 1:0. Цей матч уболівальники "гірників" з жахом згадують досі. Причому не скажеш, що тоді Агробізнес тільки відбивався - ні, моменти свої він створював. Зігравши 0:0 основний час, аутсайдер приловчився - і завдав влучного удару на початку екстратайму, і відстояв переможний рахунок. Було б, звісно, красиво, якби після цього в півфіналі команда з Волочиська завалила б Динамо. Але ні - програли без питань і з гордо піднятою головою залишили розіграш.
Ну, і ось - черговий розіграш, і черговий зухвалий струшувач засад. Чернівецька Буковина почала свій шлях нагору так, що одразу могла й закінчити. У першому раунді вона зіграла внічию з тернопільською Нивою - і тільки по пенальті змогла схилити долю на свою користь. Гра проходила в гостях, як і наступна - з Прикарпаттям. Тут для перемоги вистачило основного часу і єдиного голу. Далі був Миколаїв, який зараз перебуває в аматорах - Буковина перемогла 2:1. Потім - сенсаційний Пробій, представник Другої ліги (2:0). І ось - сумська Вікторія, перший матч, який чернівецька команда в цьому розіграші проводила вдома, на терміново оновленому стадіоні. Непроста перемога 2:1 вивела Буковину до півфіналу.
Звичайно, Буковині на останніх трьох стадіях неабияк щастило з жеребкуванням - незмінно діставався найслабший суперник із можливих. Але чи не означають ці примхи жереба, що сама доля тепер - за демократизацію Кубка України? У будь-якому разі, прорив аутсайдерів наче з нізвідки стають фірмовим знаком турніру - і вносять у нього додаткову і вельми симпатичну родзинку?
