Захисник відзначився забитим мʼячем у матчі з Колосом U-19 і віддав шану загиблому батькові Сергію, який захищав Україну у війні проти росії. Він мав позивний Шахтар...

– Втрата батька стала переломним моментом. Вона змусила мене по-іншому подивитися на життя, на час, який ми маємо з близькими. Я навчився більше цінувати моменти – навіть буденні, бо розумію, як швидко все може змінитися. З’явилося відчуття глибокої тиші всередині, яку, здається, вже нічим не заповниш. Але одночасно й розуміння, що любов не зникає, вона залишається з нами.

– Хто був поруч у найважчі моменти? Як саме підтримка допомогла тобі?
– Найбільше – моя родина. Мама, сестра, друзі, також велика подяка «Шахтарю» за підтримку. Клуб не залишив мене наодинці з горем. Це означає чимало. Саме в такі моменти ти відчуваєш, наскільки важливо мати справжніх людей навколо.

– Нещодавно твій пост, присвячений річниці втрати батька, отримав багато відгуків і слів підтримки. Чи було це для тебе важливо? І чи відчуваєш ти гордість за свого батька?
– Так, був приємно здивований такою підтримкою. Вдячний усім, що розуміють і розділяють мій біль. А щодо гордості, вона завжди зі мною. Мій батько був гідною людиною, і я несу цю пам’ять із вдячністю. Його цінності живуть у мені.