Днями в європейському футболі відбулася історична подія - Гаррі Кейн нарешті виграв титул! Він і до Баварії з Тоттенхема перейшов, здається, насамперед тому, що зрозумів: зі "шпорами" титулів не звариш. Але і в Мюнхені перший сезон виявився "холостим" - наче Гаррі якесь прокляття переслідувало. І ось - розчаклували! З цього приводу Terrikon.com за допомогою Transfermarkt згадує 10 гравців цього століття, які, як і Кейн, забивають (або забивали) багато, але в топ-5 чемпіонатах виборюють (або завоювали) нуль...

Разом із Transfermarkt ми враховували всі домашні трофеї (чемпіонат, Кубок, Кубок ліги - якщо є), а також усі єврокубки. Національні та європейські Суперліги в залік не йшли. І ось що вийшло...

10. Ентоні Модесте - 135 голів

Зараз він животіє в іспанському Інтерсіті з третього за силою дивізіону, а колись був одним із найрезультативніших футболістів Бундесліги. У Гоффенгаймі та Кельні трофеї йому, прямо скажемо, не світили, а ось у Дортмунді, здавалося б, шанс замаячив - але Модесте промайнув там лише в одному сезоні 2022/23, в якому "джмелі" нічого не виграли. Хоча й могли - але своїми руками віддали "Салатницю" Баварії.

9. Дмітрі Пайє - 142 голи

Атакувальний півзахисник, який у найкращі роки вражав поєднанням креативу з влучністю, бадьорим маршем пройшовся клубами другого ряду - Нант, Сент-Етьєнн, Лілль, Марсель, Вест Гем. Зараз дограє свій вік у Васко да Гама. Так і минула футбольна доля 38-річного майстра вдалині від великих перемог, але з постійними компліментами в пресі та в уболівальницьких чатах...

8. Кевін Кураньї - 144 голи

Майстер складної, зламаної футбольної долі. Не судилося йому нічого виграти - ні зі Штутгартом, ні з Шальке, ні з Гоффенгаймом. Але ж форвард був дуже тямущий - і технічний, і агресивний, і такий, що думає. Усе, здавалося б, при ньому. Так і було. Усе при ньому, крім титулів...

7. Андрей Крамарич - 147 голов

У себе в Хорватії Крамарич із загребським Динамо мав 5 титулів, але в нашому рейтингу вони не в рахунок. Ну, а потім - нічого... Майже всю свою топ-кар'єру він провів у Гоффенгаймі - клубі, який на вершини, так уже склалося, не злітає. Для команди він - найважливіша фігура, але дати йому щось натомість вона не в змозі. Зараз Крамаричу - 33 роки, але якось несхоже, що під кінець кар'єри його порадують якимось турнірним досягненням...

6. Ведад Ібішевич - 156 голів

Боснійський вояка на прізвисько "Стерв'ятник" починав у ПСЖ, але пішов звідти 2004-го - задовго до того, як парижани почали вигравати на французькому рівні все підряд. Після цього в його кар'єрі була різноманітна Бундесліга - Гоффенгайм, Штутгарт, Герта, Шальке. З жодним із цих прекрасних клубів йому не пощастило щось виграти - хоча в роки його кар'єри титули брав і Штутгарт, і Шальке. Але все це - строго не в ті роки, коли в їхньому складі працював Ібішевич.

5. Штефан Кісслінг - 177 голів

Між іншим, ми маємо справу з бронзовим призером чемпіонату світу 2010, найкращим бомбардиром Бундесліги 2013. Свого часу - головна зірка Байєра, з дивовижним гольовим чуттям, яка розписалася у воротах усіх, кого тільки можна було. Але в ті роки у Байєра не було Хабі Алонсо, і про титули леверкузенці не мріяли. Одного разу (у 2010/11) вони дотягнулися до віцечемпіонства, випередивши навіть Баварію - але надто вже хороша тоді була дортмундська Боруссія...

4. Аріц Адуріс - 219 голів

Це - легенда Країни Басків, зірка Атлетика Більбао. Він іноді зраджував рідному клубу - але завжди повертався, і кар'єру закінчив саме в ньому. У наш час з Атлетиком важко щось виграти - це вам не середина минулого століття. Усе, що зміг Адуріс - перемогти в Суперкубку Іспанії 2015, причому як - з сукупним рахунком 5:1 (4:0, 1:1) над самою Барселоною з Мессі, Суаресом, Піке, Бускетсом! Адуріс відзначився в обох матчах, а в домашньому взагалі зробив хет-трик. Але в нашому рейтингу Суперкубки участі не беруть, тому йдемо далі.

3. Сон Хин-Мін - 222 голи

Ще одна жертва Тоттенхема. На відміну від Кейна, він продовжує тут страждати, а значить, залишається без трофеїв. Разом із Тоттенгемом бідолаха Сон стоїть на порозі фіналу Кубка Європи - але будьмо відверті, хіба хтось із нас вірить, що ця відзначена якоюсь дивною печаткою команда може виграти цей трофей? Це ж які зірки повинні для цього зійтися?

2. Антоніо Ді Натале - 247 голів

По-справжньому унікальна фігура. 10 років грав за збірну Італії, залучаючись із таких клубів, як Емполі та Удінезе. Двічі був найкращим бомбардиром Серії А. У 2010, коли він домігся цього вперше, Ювентус пропонував йому багато євро за перехід - але Ді Натале відмовився, заявивши: "Мені пропонували більше грошей і більше слави, але я вже щасливий - чого ще хотіти?" Там, в Удіне, і завершив кар'єру, відчуваючи себе маленьким королем.

1. Віссам Бен Єддер - 259 голів

Цей у свої 34 роки ще продовжує, але де? В іранському Сепахані. А свого часу "запалював" у чемпіонатах Франції та Іспанії. Причому не в останніх командах - Монако, Севілья. Був найкращим бомбардиром Ліги 1. Але титулів на клубному рівні не має. Тільки зі збірною Франції - перемагав у Лізі націй. Тут справа ще й у його характері - він вважав за краще бути "першим на селі", тому вибирав клуби, де він гарантовано мав би ігрову практику. У 2020 його мало не купив Манчестер Юнайтед - але через ковід все зірвалося. Там, може, його б і наздогнав якийсь титул - все-таки навіть на початку 20-х "дияволи" дещо завойовували. Але не судилося. Зате в підсумку, Віссам очолює наш рейтинг. Можливо, цим теж варто пишатися.