Головний тренер Динамо Олександр Шовковський прокоментував нічию з Чорноморцем (1:1), яка принесла йому як головному тренеру перший чемпіонський титул.

– З огляду на те, що в мене до цього було багато чемпіонств, але не на етапі головного тренера… Скажу чесно, тяжко. І насамперед важко було після фіналу Кубка України налаштувати гравців на сьогоднішню гру – насамперед емоційно.

Ми чудово розуміли, що команди, які борються за своє життя, виходитимуть із максимальною концентрацією, максимальною віддачею, максимальним настроєм – і це далося взнаки. А нам десь, можливо, не вистачало емоцій, бо дуже багато було витрачено у фіналі проти Шахтаря. Але гра, в принципі, йшла за нашим рахунком. Ми говорили, що один із головних козирів нашого суперника – флангові передачі та стандартні положення. В принципі, так воно й сталося. Хоча моменти у нас були, навіть наприкінці матчу Волошин мав забивати переможний гол.

– Ви вже розслабилися після сьогоднішнього результату? Ви зараз щасливі? Тому що дуже сконцентрований погляд.
– Так, поспілкувався з лікарем, прийняв таблетку – нормально. Тиск нормальний, тому можу сказати, що все добре.

– Ви згадали, що у вас було багато чемпіонств у статусі гравця. Сьогодні перше – як тренер. Можете описати, у чому різниця?
- Цілком різні відчуття, повністю. Ти відповідаєш як гравець за якість своєї гри. Так, від тебе, можливо, залежить дуже багато, але все одно ти маєш відповідати за якість своєї гри. Якщо ти лідер команди, ти маєш підтримувати гравців на полі, давати все можливе для того, щоб вони ставали кращими, були впевненішими в собі, росли. Тому що не можна прийти і призначити: «Так, сьогодні ти будеш лідером, завтра ти, післязавтра третій гравець». Це виховується та виховується дуже складно. Вони мають це відчути і самі брати на себе відповідальність. Це, з одного боку, вантаж, бо кому більше дано – з того завжди більше запитуватимуть.

Головний тренер відповідає майже за все – за підготовку, за те, кого вибрати у стартовий склад, за те, кого випустити на заміну, за тактичні побудови, взаємодії, за тренувальний план. Це зовсім інша робота, цілком. Вона відрізняється на корені, і порівнювати неможливо.

– Про що говорили з хлопцями у роздягальні? Що відбувається у роздягальні? Ви вже святкуєте чи збираєтеся в дорогу і потім святкуватимете?
– Трохи посвяткували, а зараз збираємося вже в дорогу, бо нам ще шість годин їхати автобусом до Києва.

– Ви бачили, що ви не дивилися пенальті. У вас уперше таке, що ви не дивитеся пенальті у виконанні своєї команди?
– Це ще з мого минулого футбольного життя. Ніколи не дивлюся пенальті, які пробиває моя команда.

– Як святкуватимете, які плани?
– Планів не було, але знаю точно, що буде два вихідні.

Зазначимо, що для Динамо це чемпіонство стало 30-м з урахуванням перемог у чемпіонатах СРСР.