Сьогодні у Шахтаря - перше серйозне випробування в нинішній Лізі Європи, перший серйозний суперник сезону - Бешикташ. На бій із "гірниками" стамбульців виведе Уле-Гуннар Сульшер - людина з величезним авторитетом гравця, але з якоюсь дивною тренерською репутацією. Terrikon.com намагається вирахувати, чого можна очікувати від знаменитого норвежця в його турецькій інкарнації...

Тренерська кар'єра Сульшера починалася в рідній Норвегії, де він у 2011 прийняв Мольде. Починав він із жахливої поразки 0:3, але потім усе чудовим чином налагодилося, і він привів клуб, у якому грав до переходу в Манчестер Юнайтед, до першого в історії чемпіонського титулу. А наступного року - ще до одного. Сульшер став справжньою національною сенсацією, два роки поспіль визнавався найкращим тренером країни, попереду маячило велике майбутнє. Але для того, щоб реалізуватися по-справжньому, потрібно було переходити в більш рейтинговий чемпіонат. І Уле-Гуннар вирушив підкорювати знайому йому Англію.

Проект із Кардіфф-Сіті, однак, закінчився катастрофою. Із Сульшером валлійці фінішували на 20-му місці в АПЛ, опустилися до Чемпіоншипу - і наступний сезон почали гірше нікуди. Терпець босів увірвався, і норвежця звільнили. Зализавши рани, він за рік, восени 2015-го, повернувся до Мольде, де, втім, більше титулів не вигравав - хоча команда демонструвала впевнену гру, двічі ставала віце-чемпіоном і викликала більше похвал, аніж критики. Загалом, Сульшер підтвердив тренерський клас, Мольде зіграв кілька вдалих матчів у Європі. І коли в грудні 2018-го з Манчестер Юнайтед вигнали Жозе Моурінью, на Олд Траффорд згадали людину, яка забила стільки важливих голів в історії клубу, - і покликали його, розсудивши, що після місяців хаосу за Моура гірше точно не буде.

У першому ж матчі на практично рідному стадіоні Сульшер закрив гештальт, розгромивши Кардіффф Сіті 5:1. Так почалася казка. Перші 8 матчів на чолі МЮ - безперестанні 8 перемог, такого в історії "дияволів" ще не траплялося. Усі були в захваті, раділи, що нарешті МЮ отримали тренера, на якого заслуговують. За підсумками сезону, втім, вище 6-го місця піднятися не вдалося, але після жахливого старту і це було непогано. МЮ з радістю дивився в майбутнє, де маячили титули, сміх, веселощі. Тоді багато писали, що Сульшеру вдалося відродити містичний "дух Фергюсона" - і сам сер Алекс теж, як міг, підтримував одного з найулюбленіших своїх у минулому гравців.

Юнайтед продовжував зі скрипом прогресувати. У сезоні 2019/20 - 3-е місце і три півфінали у всіх кубках. Магії, втім, ніякої вже не було, Сульшер втратив початкову легкість, результати досягалися важко, та й якихось проривних тренерських ідей експерти у нього так і не помітили. Але команда трималася вгорі, а в наступному чемпіонаті 2021/21 вперше за 9 років опинилася на вершині турнірної таблиці АПЛ. У підсумку - впевнене друге місце, щоправда, 12-очкове відставання від Манчестер Сіті не тішило - але крок уперед було зроблено. Далі, за логікою, очікувалося чемпіонство, і сезон 2021/22 розпочався вдало - 4 перемоги в 5 турах. Але потім послідувала жахлива низка поразок, і здавалося, що норвежець абсолютно втратив контроль над командою. Так вирішило і клубне керівництво - і Сульшера було звільнено.

Його манчестерська епопея відобразила всю своєрідність стилю цієї людини. З одного боку - він виявився поганим тактиком, чіткої схеми в нього не було, він більше покладався на спалахи генія в таких людей, як Бруну Фернандеш, а вся його модель, по суті, зводилася до контратак, що працювало не з усяким суперником. З кризами він справлявся погано, тренування поставити не вмів. З іншого боку, виявився дуже тямущим мотиватором, ніколи не був байдужим і зарозумілим - у підсумку, його любили навіть у дні невдач. Але занадто великим виявився тиск. Титулів усе не було, надій на сучасний футбол - теж. До кінця своєї манчестерської каденції він уже виглядав просто розгубленою людиною, яка не розуміє, до якого берега плисти.

Після цього Сульшер залишався без великої справи до січня 2025 року. Працював аналітиком УЄФА, добровільно тренував молодіжну команду Крістіансунн у Норвегії - і відхилив близько 40 пропозицій, включно з двома від клубів із Саудівської Аравії. Він шукав проєкт, який би його надихнув, і Бешикташ став таким проєктом. За словами Сульшера, культура і цінності клубу - чесність, робота зі спільнотою та історичне значення - нагадали йому Манчестер Юнайтед. Була і незвичайна причина: його дочка Карна народилася 3 березня 2003 року - того самого дня, коли було засновано Бешикташ (щоправда, трішечки раніше - 1903-го). Він сприйняв це як знак небес.

Сульшер швидко адаптувався, домігся 8 перемог і нічиєї в перших 12 матчах, включно зі "скальпами" всіх трьох головних суперників (Галатасарая, Фенербахче і Трабзонспора). Його атакувальний стиль усім сподобався, хоча тактика часом виглядала дивною (наприклад, формація 4-6-0 проти Галатасарая - ну, тут він був як риба у воді, вибудувавши матч на своїй улюбленій грі в контратаках). Півроку в Туреччині показали головне - на базовому рівні Сульшер не змінився, всі переваги й недоліки залишилися при ньому. Приблизно ясно, чого від нього очікувати. Причому зрозуміло це й Ардi Турану, який спостерігав роботу Сульшера на власні очі (у лютому Еюпспор програв Бешикташу на своєму полі 1:3, хоча і відкрив рахунок на 1-й хвилині, але гості виявилися набагато свіжішими). Турану ясно, як грати проти Сульшера. Для Сульшера новий Шахтар незрозумілий (він і для самого Шахтаря - загадка). У цьому - невелика початкова перевага тренера "гірників" у майбутній дуелі.