Приїхати додому і при цьому почувати себе, як в гостях. Дивна суміш емоцій для будь-якої людини. Але, здається, не для Арди Турана. Наставник Шахтаря, як риба у Босфорі. Почувається легко, невимушено і цілком природньо. Мабуть, всі вболівальники гірників від старту кваліфікації Ліги Європи і визначення суперників найбільше чекали саме матчу із Бешикташем. Звісно, й турецькі вболівальники. Про все по порядку. Terrikon.com у Стамбулі, журналістка Елла Іванюкович підготувала матеріал з місця події, перед цим зарядившись ендорфінами у вигляді неперевершенної місцевої пахлави.

Збережемо хронологію, аби повністю відстежити характер передматчевого дня. Якщо в попередні, вже воєнні роки, Шахтар розпочинав свій вояж на зустріч із єврокубковим суперником за два дні, то зараз графік змінився. Виліт безпосередньо в день відкритого тренування та усіх медіа-заходів. Логіка проста - нема сенсу виїжджати раніше, адже нині команда перебуває закордном і, відповідно, не витрачає час на додаткову логістику й не потребує більш тривалого відпочинку. Так от, в Стамбул Шахтар вилетів зі словенської Любляни у середу зранку. Команда з'явилась в аеропорту буквально за півгодини до вильоту. Першим з делегації в терміналі був Арда Туран зі своїм тренерським штабом. Коуч візуально сконцентрований і серйозний, але водночас з усмішкою та охочий до спілкування. Далі прослідували українські гравці гірників, а замкнули пелотон бразильці. Пам'ятаємо, їх нині у Шахтарі вже десятеро. Свого роду - банда. Погодився Кауан Еліас.

До речі, найближчими днями на Terrikon.com вийде інтерв'ю із бразильським нападником. Дізнаєтесь, чому у команді його всі звуть СJ накшталт головного героя відеогри GTA. А ще, як дідусь став визначальною персоною в футбольному становленні форварда, після того, як Бог сказав йому, що Еліасу не слід переходити в футбольний клуб Фламенго, а варто обрати Флуміненсе. І все це трапилось не уві сні, як ви могли подумати. А тоді, коли дідусь пив пиво...)) Ну а якщо, в цьому інтерв'ю буде багато позитивних згадок про Арду Турана, знайте, коуч стояв поруч і просив підопічного додати - coach is perfect. Словом, розмова була - вогонь. Дочекайтесь.

Ось так непомітно минули дві години у авіапросторі до Стамбулу. Одразу по прильоту була міні фотосесія. Щоправда, виключно у Арди Турана. Наставник тільки-но залишив літак, як працівники летовища вмить почали просити його про спільне фото. Із просуванням в глиб аеропорту долучались й пересічні пасажири. Здається, коефіцієнт впізнаваності Турана у Туреччині стовідсотковий. Що цікаво, як серед чоловіків, так і жінок. Констатуємо - Турана в Туреччині знає кожен кіт (які тут буквально на кожному кроці). І було видно, що наставнику Шахтаря така увага до вподоби. Не відмовив у селфі нікому.

Опісля Шахтар вирушив до готелю трохи перепочити перед тренуванням, а авторка цього тексту прогулятись та відстежити футбольний вайб міста. Звісно, його визначити не так просто, враховуючи велику кількість стамбульських команд в турецький Суперлізі. Але навіть нефутбольна людина одразу зрозуміє, хто чемпіон країни. На центральний площі Таксім висить величезний білборд, який сповіщає, що золото минулого сезону належить Галатасараю. А впродовж усієї головної туристичної вулиці Стамбулу Істікляль, а це кілька кілометрів, над головою майорять тисячі маленьких клубних прапорців.

А от згадок про Бешикташ, принаймні в центрі, мало. Хоча відданих фанів чорних орлів відшукати таки вдалось. Паралельно куштуючи рахат-лукум й інші турецькі смаколики в маленьких розмовах із продавцями дізнались, що пітримка у Бешикташа буде солідна. Хоча, хто б сумнівався. Втім, й персональна Турану гарантована. Ми вже поговорили про його футбольну велич у Туречиині. А от вільні від футбольних уподобань турки просто передавали вітання та слова підтримки Україні. Ось наприклад працівник кав'ярні Мухаммед після бесіди швиденько у своєму арсеналі прапорців різних країн, якими прикрашений заклад, знайшов український.

А далі всі шляхи вели на стадіон Тюпраш. Адже він також в центрі Стамбулу. Трохи в низині і в пішій доступності від Босфору, ніби натякаючи, чим закінчиться цей насичений день. Звісно, прогулянкою уздовж набержної.

Сам стадіон доволі затишний, комфортний й симпатичний. Якщо ззовні не дуже естетичний і без зайвих архітектурних заморочок, то над тунелем, куди заїжджають клубні автобуси, попрацювали добряче. Красиві й дещо загрозливі графіті красномовно натякають, хто тут господар.

А от опис чаші арени буде трохи пізніше, спершу - пресконференція Арди Турана, на яку наставник взяв із собою Георгія Судакова. На медіазаході Шахтаря був аншлаг. Близько 30 місцевих журналістів. Для порівняння, на виїзному матчі із Ільвесом на спілкування із наставником гірників прийшло лише двоє журналістів. Та й ті українські. Спершу відповідав на питання Судаков. Зокрема пояснив, як змінилась його роль в команді із приходом турецького наставника.

Не будемо відбирати хліб у редакторів сайту, які вже підготували головні тези зі спічу тренера, краще відзначимо його передматчевий настрій і поведінку. Так от спершу Туран уважно слухав Судакова, далі попіклувався, щоб усе переклали для турецьких медійників. Водночас багато усміхався, жартував та й загалом перебував у піднесенному настрої. І, звісно, відзначив, що дуже радий приїхати на поєдинок в Туреччину. Це відсилка до того, з чого розпочався репортаж. Туран ніби вдома, але водночас в гостях, але при цьому почуває себе напрочуд комфортно й легко.

Далі було відкрите тренування. Футболісти вже розпочали розминатись поки наставник давав прес-конференцію. Хтось з м'ячами, хтось виконуючи розігріваючи вправи. А от Судаков та Матвієнко на бровці поля дуже жваво про щось спілувались із гендиректором гірників Сергієм Палкіним. Що можна відзначити, Георгій перебуває у хорошому настрої, навіть попри те, що довгоочікуванний трансфер в Наполі станом на зараз не відбувся.

Далі Туран зібрав команду в центрі поля і видав емоційну промову. Можна лише уявити наскільки принципові для коуча матчі з Бешикташем. По-перше, слід виводити Шахтар в наступний раунд кваліфікації Ліги Європи. По-друге, він ще не обігрував цього суперника. А на чолі Еюпспора було три очні зустрічі.

З цікавого в процесі тренування, на 15 хвилин відкритого для ЗМІ, відзначимо загальнокомандну вправу в центральному колі. Де по черзі один із гравців намагався не програти боротьбу за м'яч голкіперу. Таким чином й Різник і Фесюн були максимально інтегровані в тактичні задумки тренерського штабу. Хоча, звісно, розуміємо, такі вправи більше для настрою і атмосфери у команді. І, здається, схема робоча. Гравці бурхливо й позитивно реагували на всі перепетії.

Ну і кілька слів про серцевину стадіону. Тюпраш арена вміщує майже 42 тисячі уболівальників. Все тут лаконічно, дуже комфортно і спокійно....Поки не настав матчдей. До того ж перший у новому сезоні. Чи варто додавати, що очікується аншлаг?! Лишень маємо сподівання, серед місцевих фанів не загубляться й українські. Бо тиск турецьких трибун, і за відчуттями і за децибелами, практично синонім футбольному пеклу. Що ж, удачі Шахтареві. Починаємо вболівати о 21:00 за київським часом.