Український захисник Арсеналу Олександр Зінченко поділився роздумами про своє становище у клубі в новому розділі своєї книги «Вірити», яка буде перевидана і доповнена. Уривок наводить The Atheltic.

«Гравець, який не грає, - ніхто. Одна річ, коли тебе підводить тіло. Таке може трапитися. Але перехід від гравця основи у статус запасного, якого не використовують, це набагато важче пережити. Відчуття того, що тебе відкинули, коли тренер більше в тебе не вірить, може вибити ґрунт з-під ніг, навіть якщо ти найстійкіша людина на планеті.

Сидіти на лаві запасних у Прем’єр-лізі з дуже щедрою зарплатою, очевидно, все ще привілей, проблема, на яку мільярди людей на цій планеті з радістю поміняли б своє набагато важче життя. Повірте, як українець, я це усвідомлюю. Кожну хвилину.

Але кожен футболіст починав грати, тому що любить цю гру. Без неї велика частина твого життя зникає. Уявіть собі цього маленького хлопчика, який присвятив усе своє життя тому, щоб стати хорошим в одній конкретній справі, а потім у 28 років виявляє, що він, по суті, більше не потрібен, що є інші, хто може виконати його роботу. Це неприємне відчуття».